Умій стеблині порадіти
І розгадать, чий в росах слід.
Люби всілякі трави, квіти,
Ожини і колючий глід.
Як хвильки, пахощі до мене
Вітрець ласкавий посила.
І жовте, й голубе, зелене
Куштує медобор бджола.
«Чай, чай, молочай,
У мед умочай…» —
Це пісню наш народ співа,
І, наче цвіт, її слова.
А цвіту всякого доволі,
В садах плодів на різний смак.
Земля нам догоджає в полі,
У лісі, й лузі — добрий знак.
Тут і солодкого, й терпкого,
І кислого — що до смаку,
Блакитного і золотого,—
Земля в барвистому пінку.
Траві радію, молочаю…
Як гарно, земле, що ти є!
То праця так тебе квітчає,
А гріє сонечко моє!