Ми в саду під сірим грабом
Снігову зліпили бабу.
З дому моркву я приніс,—
Вийшов добрий бабі ніс!
І як тільки стали в колю
Бабі танець станцювати,
Загукав до нас Микола:
— Йдіть до хати,
Кличе мати! —
Обігрілись, попоїли,
Та й до саду, знов до діла.
Тільки хто ж це тут ходив,
Бабі носа відкусив?
Ми туди,
Ми сюди,—
У снігу чиїсь сліди.
— Може, заєць?
— Ні, ні, ні,
Це, мабуть, сліди свині.
— Ой, це вовк або ж ведмідь,
Ой, тікайте, ой, біжіть! —
Раптом тріснула лоза,
А з-за кущика коза
Аж вклоняється, так просить:
— Дайте ще одного носа!
Поділіться з друзями:
