Ти чарівна, пані осінь… Геннадій Деснянський

Ти чарівна, пані осінь
Загадковістю стежок.
Я по листях піду босим
У жовтіючий гайок.

Шелестить пухнаста ковдра,
Дістає аж до колін.
Зараз сонце, а негода
Хай чекає лютих зим.

Дні останні, коли груди
Твій вдихають аромат.
Дощ і вітер потім буде –
У суворий листопад.

Це пора найкраща року,
Де яскраві кольори
Відганяють з кожним кроком
Настрій легкої жури.

 

За матеріалами: ttp://www.poetryclub.com.ua/