Бачу, як тішиться небо
Лебедя білим крилом…
Більше нічого не треба,
Тільки б спокійно було.
Тільки б у лузі калина
Думала думу свою,
Тільки б «курли» журавлине
Чути у ріднім краю.
Тільки б жила моя мова —
Та, що із маминих вуст,
Вогником Божого слова
Грів мою душу Ісус.
Тільки б врожаїлась нива,
Чулася Богу хвала
Й по-материнськи щаслива
Ти, Україно, була.
Поділіться з друзями:
