Все починається з мами. Анатолій Костецький

  Все починається з мами. Анатолій Костецький Можна у світі чимало зробити: Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти, Можна пройти крізь пустелі та хащі.. Тільки без мами не можна нізащо, Бо найдорожче стоїть за словами: В світі усе починається з мами!..  

Весняні дарунки. Анатолій Костецький

Весна дарує кожному, що треба і що хочеться. Полям — сніги поталі, лісам — траву і листя, птахам, які вертають, дарує рідні гнізда. По жмені ластовиння весна дарує дітям, а мамам — ранки сині та перші ніжні квіти. Річкам дарує воду, зернинам — теплу землю, а сіячам — роботу, почесну і веселу.

Справи літа. Анатолій Костецький

Знаєш, скільки справ у літа? Їх усіх не полічити! Треба нам підсмажить спини, Ніс убрати в ластовиння, Накупати нас у річці Наперед на три сторіччя, Та іще подарувати Лісу й лугу буйні шати. Словом, справ — не полічити! Та найбільше треба літу, Щоб зуміли я і ти Набагато підрости!

Де живе літо. Анатолій Костецький

У павука хатинка — Тоненька павутинка. У коника веселого — Між травами оселя. У ластівки швидкої — Під нашим підвіконням. А тепле й ніжне літо, Волошками повите, Посріблене дощами,— Живе в очах у мами.

А що в портфелі? Анатолій Костецький

Що таке надворі сталось? Що за крики? Що за галас? — Бий! Дава-ай! — Гати, мазило! — Ти куди?! — Суддю—на мило!. Зрозуміло: там — футбол, і комусь забили гол.. Два портфелі, як і слід, штанги замінили. На воротах — мій сусід, воротар умілий. Знов — прохід! Ось-ось заб’є!.. Штанга! Ех, невдало… І з портфеля … Читати далі

Що сталося? Анатолій Костецький

Вірш про хороші і погані оцінки. Анатолій Костецький “Що сталося”. Що сталося? Анатолій Костецький Так сумно навколо, як в пору осінню. І сонця – немає, і небо – не синє. У всіх перехожих – насуплені лиця. Ніхто з них на мене не хоче дивиться… А знаєш, чому все навколо сумує? Бо двійку зі школи додому … Читати далі

Бюро знахідок. Анатолій Костецький

Будь ласка, заходьте! Скоріше заходьте! Усе, що згубили, шукайте й знаходьте! Я все покажу вам, що є на полицях. Ви тільки, будь ласка, уважно дивіться. Можливо, на котрійсь із наших полиць Ви знайдете те, що згубили колись! Отут перед вами – загублена совість. Гадаю, вона в нас лише тимчасово: Без неї ж не можуть дорослі … Читати далі

Найкраща іграшка. Анатолій Костецький

А ви знаєте, яка іграшка найкраща. Про це розповість вірш Анатолія Костецького “Найкраща іграшка”. Найкраща іграшка. Анатолій Костецький — Не вгадать тобі нізащо, нотра з іграшок найкраща! — Знаю! Трактор заводний! — Зовсім ні. — Електрична залізниця! — Помилився. — Ну, тоді це — пароплав! — Не вгадав. — Зрозуміло: де — літак! — Знов … Читати далі

Бабусі. Анатолій Костецький

Дай, бабусю, поцілую Сивину твого волосся. Теплим подихом зігрію Снігом вибілені коси. Може, і на них розтане Лоскотливий іній срібний, Мов зимові візерунки На замерзлій з ночі шибі.

Вірші Анатолія Костецького про маму

Збірник дитячих віршів Анатолія Костецького про улюблену, рідну, дорогу, найкращу у світі людину – вірші про маму. Все не так. Анатолій Костецький Сьогодні все навкруг – не так… Чомусь задача – непроста, чомусь цукерка – несолодка, проміння сонячне – холодне, і навіть запахуща диня чомусь не пахне зовсім нині… У чому ж річ? Скажу вам … Читати далі

Починається весна! Анатолій Костецький

Знов починається весна!.. Знов починаються дива… То серед двору із-під снігу раптово визирне трава, то раптом лагідні веснянки засіють щоки та носи чи розщебечуться — ще зранку! — птахи на різні голоси! А вчора… Вчора… Що й казати! Всі веселилися до сліз: Славко — дражнило й задирака — Наталці проліски приніс!.. І зовсім це — … Читати далі

Проста арифметика. Анатолій Костецький

Вірш Анатолія Костецького “Проста арифметика” про працьовиті руки працьовитих людей. Проста арифметика. Анатолій Костецький Якщо дві руки до лопати додати, а потім додати бажання завзяте, а потім відняти від них неохоту, помножити все на веселу роботу, зібрати дітей і дорослих усіх і порівну все розділити на них, то будемо мати один результат: зелений співучий, заквітчаний … Читати далі

Старий каштан. Анатолій Костецький

Вірш про те,як зрубали люди старий каштан, що затіняв вікна у клас і що після цього залишилось. Старий каштан. Анатолій Костецький — Старий каштан за вікнами клас затіня! — сказали. І от, щоб стало світло нам, його взяли й спиляли. Тепер свої густі гілки до нас не тягне дерево, і не свистять для нас шпаки … Читати далі

Вірші про дружбу. Анатолій Костецький

Вірші про дружбу для дітей

Декілька віршів Анатолія Костецького про дружбу і друзів. Читайте на цій сторінці: Буває все, Краще з друзями разом, Про друга, Секрет, Утрьох. Буває все. Анатолій Костецький На світі — все буває: і сніг, і дощ, і вітер. Буває злива навіть тоді, як сонце світить.Бува, що втратять колір всі квіти у саду… Лиш не бува ніколи, щоб … Читати далі