Про сніговика. Тамара Коломієць

У Дідка Сніговика Кочерга замість ціпка, Замість носа – бурячок, Замість шапки – банячок. Сперся він на кочергу І ні кроку по снігу. А в одлигу позіхнув, Кочергою ворухнув, Бороду розпушив І по стежці рушив. – Ти куди оце, куди? – А туди, де холоди, Де снігів по пояс – На Північний полюс. Буду жить … Читати далі

Снігова казка. Тамара Коломієць

Вірші про сніговика

Усе засипав білий сніг. А з ним – одлига на поріг. І ми в дворі, де я живу, Зліпили казку снігову. Ось ведмідь – товстий дивак Сніжку пробує на смак. Ось вовчисько-м’ясолюб Зирить – взять кого на зуб… Ось лисичка гостровуха Гороб’ячий щебет слуха. Ось зайчиська куцохвості Всіх запрошують у гості. А оце – сніговик, … Читати далі

Ведмедів танок. Тамара Коломієць

Як зібралися музики, Взувсь ведмідь у черевики, Туго підв’язався Ще й у боки взявся. А цвіркун і дві бджоли Гопака йому втяли – Музика ж троїста!.. Глянь на танцюриста! Як він колесо крутив, Як навприсідки ходив – Аж земля вгиналася! І найменша комашня, І звірина дітлашня За боки хапалися. Ну й нареготалися!

Жмурки. Тамара Коломієць

Що за лісом-перелісом Зустрілася курка з лисом. – Здрастуй, лисе,- каже курка.- Нумо гратися у жмурки! Навчилась я лічилочки – Ховалочки-жмурилочки. Мені, курці, сокорити, Лічилочку говорити. Тобі, лису-лисовину, Ховатися у ліщину. А Рябкові – йти шукати. Ну ж бо, лисе, утікати! Лічилочка не проста – Залишишся без хвоста!

Зайчиськова череда. Тамара Коломієць

Є в зайчиська череда, Він за нею нагляда. Що корови, що бики – То рогаті все жуки. Розбредуться хто куди: Той – сюди, а цей – туди… Біга заєць, перейма – Тут нема і там нема, Як заґавиться – біда: Розлетиться череда!

Кротів борщ. Тамара Коломієць

Кріт наловить дощику В решето на горбку І наварить борщику Сам собі до смаку: – Варись, варись, борщику В рогозянім кошику – Без цибулі і без солі, Без ботвини, без квасолі, Без картоплі і без квасу, Без ніякого припасу. Така страва небувала – Без полум’я парувала, А клекоче! А булькоче! Пригощайтеся, хто хоче!

Червень. Тамара Коломієць

Вірш Тамари Коломієць про місяць червень і його дарунки для діток. Червень. Тамара Коломієць Ходить літо Білим світом Від двора і до двора, А за літом – Червень слідом Спілі ягоди збира. І солодкі, і червоні Обриває тут і там, Не сороці, не вороні – Куштувать дає шпакам. – Ну, які вони? – питає.- Чи … Читати далі

Машини. Тамара Коломієць

Погляньте – Біжать по дорозі машини На кожному колесі – Гумові шини. На кожному кузові – Плащик нап’ято. Біжать по дощу, Як малі дитсадчата. Може, знову літака Будем запускати? Чи живого їжака З блюдця годувати? – Ні! – сказали школярі.- Ми сьогодні – лікарі! Ми прийшли до вас, малята, Ваших друзів лікувати – Тих ляльок … Читати далі

Кораблі-кораблики. Тамара Коломієць

Кораблі-кораблики Зроблені з картону. Кораблі-кораблики Плавають, не тонуть. В них вітрила-крилечка Білі з парусини. В них вітрила-крилечка Линуть в далі сині. Вітрик-хитрик бавиться, Напина вітрила. Вітрик-хитрик бавиться, Підганя щосили. Кораблі-кораблики Тільки-тільки мріють. Кораблі – кораблики, Як лелечий вирій.

Вірші про овочі, городину. Збірник віршів

Вірші про овочі, про все, що росте на городі

Збірник віршів про городину, про все, що росте на городі. Вірші про цибулю, часник, гарбузи і дині, біб, квасолю, редьку…   Баштан. Анатолій Камінчук Розляглись, мов кабани, На баштані кавуни. Розляглись, як свині, Гарбузи та дині. Он лежать, як поросята, Кавунці та кавунята. Боки в них рябенькі, Хвостики тоненькі!   Біб. Віктор Кочевський Я землю пальцями розгріб, … Читати далі

Вірші про Діда Мороза і Новий рік

Вірші про Діда Мороза і Новий рік

Збірник віршів про Діда Мороза та Новорічні свята неодмінно сподобається дітям. Вірші про Новий рік діти читають напам’ять перед Дідом Морозом біля Новорічної ялинки. Ці вірші – невід’ємна частина будь-якого новорічного ранку у дитячому садку та в школі. Вірші про Діда Мороза і Новий рік веселі і оптимістичні. Вони несуть із собою море позитиву, хорошого … Читати далі

Біле поле полотняне. Тамара Коломієць

Біле поле полотняне, рівно ткане, чисто пране. А по ньому голка ходить, за собою нитку водить. Покрутнеться так і сяк — зацвіте червоний мак. Зазирне і там і тут — василечки зацвітуть. Застрибає навпрошки — зажовтіють колоски. А як пройдеться поволі — заряхтять листочки в полі. Біле поле полотняне рушником барвистим стане. За матеріалами: Віра … Читати далі

Перша вчителька. Тамара Коломієць

Букварі і читанки, Парти в два ряди. Наша перша вчителька В серці назавжди. Сонце світлі зайчики Сипле у шибки. Кришать крейду пальчики, Пишуть палички. Скільки розгадали ми З нею загадок! Скільки прочитали ми Віршів і казок! Добре нам читається — Вчителька всміхається. А як хтось не зна — Хмуриться вона.

Веселе місто Алфавіт. Тамара Коломієць

Весела і цікава абетка для найменших. Вчимо літери у Веселому місті Алфавіт. Автор – Тамара Коломієць. Веселе місто Алфавіт. Тамара Коломієць Веселе місто Алфавіт. Йому сьогодні наш привіт. До нього нам лягає путь, – У ньому літери живуть. Живуть там літери в словах, А кожне слово – звір чи птах, Травиця чи барвистий цвіт. Отож … Читати далі

Грудень. Тамара Коломієць

Дорожній майстер грудень Мости будує всюди, Вкриває ріки кригою, Воює із відлигою: Дороги приморожує Ще й снігом припорошує, Щоб на дзвінких санчатах Новому року мчати.

Відерце. Тамара Коломієць

– Відерце, відерце, Посріблене денце, Скажи, де бувало, Кого напувало? – Напувало городину, Напувало смородину, І вербу пелехату, І козу бородату. І тепер не гуляю – Горобців напуваю.

Хиталочка-гойдалочка. Тамара Коломієць

Хиталочку-гойдалочку Гойдатиму в садку. Малесеньку Наталочку Присплю у холодку. Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочко-гойдалочко, Гойдайся, не скрипи. Кричалочко Наталочко, Мала сестричко, спи! Хить та хить. Тихо. Цить. Хиталочка-гойдалочка Не забавка мені. Приспала я Наталочку, Вона ж росте у сні. Хить та хить. Тихо. Спить.

Стручок. Тамара Коломієць

Заховавсь стручок від мене Поміж листячко зелене. Половинками двома Горошинки він трима. Я розлущу: – Йдіть у жменьку, А із жменьки – у кишеньку, А звідтіль по горошинці В ротик Люді і Маринці.

Півень. Тамара Коломієць

Немає пластиліну? Дістану добру глину. Із неї виліплю курчат І півня-забіяку. Курчата всі навтікача Від півня з переляку. Тоді зліплю я квочку І посаджу в куточку. – Квох-квох! – вона позве малих І гордо стане поміж них. А півень лапами гребне: – Ко-ко!.. Знайду зернята… Ану ж бо слухайте мене, Бо треба слухать тата!..

Котику-воркотику. Тамара Коломієць

– Котику-воркотику, Одягни сорочку! – Я не вмію! – Котику-воркотику, Зашнуруй шнурочки! – Я не вмію! – Котику-воркотику, Застебни всі ґудзики! – Я не вмію! – Котику-воркотику, Приміряй картузика! – Я не вмію! – Як не вміє котик, То чи вміє хлопчик? – Вміє! Вміє!..

Літо. Тамара Коломієць

— Липа, липа зацвіла! — Засурмила всім бджола.— Гей, злітайтеся, подруги, У гайок на край села. Там уже не видно віт, А лише пахучий цвіт. Наберем багато меду. Вирушаймо ж у політ! — Бджоли з пасіки летять, Липі крону золотять. І здається, що у липи Віти струнами бринять.

Травень. Тамара Коломієць

А чим же місяць травень Поміж братами славен? Іде і весело співа, Дощами землю полива, Святковими піснями І громом над полями. Не з лійки-поливалки, А з грозової хмарки.

Луговий аеродром. Тамара Коломієць

За селом, За селом Луговий аеродром – Величезний чорний пень. А на ньому цілий день Не вщуха робота: Вирушають в білий світ У небачений політ Джмеляки-Літаки, Бабки-вертольоти. Облітавши все навкруг, Приземляються на луг. Лиш під вечір стихне гам Тихо-тихо стане там. Вертольоти й літаки Міцно засинають. Ліхтарчата-світляки На пеньку засяють. Світять, Світять поміж трав, Скільки … Читати далі

Чоловічки. Тамара Коломієць

Поглянь, які із жолудів Виходять чоловічки – В них круглі шапочки руді І загорілі щічки… На підвіконня влізуть вмить, Де хвора дівчинка лежить, Зігнуть пружинки-ніжки І пострибають в ліжко. Дівча їх всіх порозставля І запита: – Ви звідкіля? – А нас дістав на дубі Хлопчисько білочубий. Нам ручки-ніжки поробив І на віконце підсадив. Такий химерний … Читати далі

Тижнева сімейка. Тамара Коломієць

Вірші про дня тижня

В тижні днів аж цілих сім – В дитсадку ми раді всім. ПОНЕДІЛОК у саду Листя згріб до ладу, Із відерцем у руці Побілив стовбурці Ще й посіяв квіти, Щоб раділи діти. А потім всіх нас повмивав І разом з нами малював. А ВІВТОРОК – щедрий день, В дитсадок приніс пісень. Не знать їх просто … Читати далі

Вірші про січень. Тамара Коломієць

Вірші Тамари Коломієть про другий місяць зими, але перший місяць у році. Вірші про січень українською мовою. Січень. Тамара Коломієць Січень-ткач полотна білі тче, щоб землю одягти. Стелить з пуху заметілі, щоб посіви зберегти, одягати шати срібні кожній липі і дубку, пританцьовуючи дрібно од морозу на льодку.   Січень. Тамара Коломієць Ліс під інеєм дріма. По землі … Читати далі

Світла мить. Тамара Коломієць

Отакий, як у букварику, Із букетом у руках, Чом спинився ти, школярику, Серце в грудях, наче птах? Як складав ти в ранець зошити! Як чекав щасливих днів! Щоб до сліз перетривожити, Перший дзвоник продзвенів. За порогом – вітру витівки, Шелестіння верховіть. В нашім класі Перша вчителька Усміхаючись стоїть.