Королик і Ведмідь. Іван Франко

Іван Франко “Королик і Ведмідь”. Розповідається у цій казці про маленьку лісову пташку – Королика. Не злякався хоробрий королик лісових звірів і провчив зухвалого Ведмедя, що образив його діток. Королик і Ведмідь. Іван Франко Ішов Ведмідь з Вовком по лісі, аж ось зацвірінькала якась пташка у корчах. Підійшли ближче, а маленька пташка з задертим хвостиком … Читати далі

Старе добро забувається або Як лисиця сама себе перехитрила. Іван Франко

Казка для дітей молодшого шкільного віку. Іван Франко “Старе добро забувається”. Кращі казки для дітей на сайті МегаЗнайка. Старе добро забувається або Як лисиця сама себе перехитрила. Іван Франко Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода. Побачили його ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Тікав Вовчик лісом, лісом, а … Читати далі

Фарбований лис. Іван Франко

На даній сторінці нашого сайту Ви зможете прочитати казку Івана Франка – Фарбований Лис, подивитись мультфільм за мотивами цієї казки, або ж прослухати аудіо-казку. Фарбований лис. Іван Франко Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, заставляли на нього заліза або підкидали йому затроєного м’яса, нічим не могли … Читати далі

Три міхи хитрощів. Іван Франко

Іван Франко. Збірка казок “Коли ще звірі говорили” Три міхи хитрощів. Іван Франко Було це восени. Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустріча їжака. – Добрий день, їжаче-небораче! – крикнула Лисичка. – Здорова була, Лисичко-сестричко! – відповів їжак. – Знаєш що, їжаче, ходім зі мною! – Куди ж ти зібралася? – Та йду отуди до саду … Читати далі

Дивувалась зима. Іван Франко

Дивувалась зима Чом се тають сніги, Чом леди присли всі На широкій ріці? Дивувалась зима: Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Дивувалась зима: Як се скріпла земля Наливаєсь теплом, Оживає щодня? Дивувалась зима: Як посміли над сніг Проклюнутись квітки Запахущі, дрібні? І дунула на них Вітром з уст ледяних, І … Читати далі

Хто такий “Лис Микита” і відки родом? (уривок). Іван Франко

Отся віршована казка, як ви, дорогі браття, певно вже читали, над котрою дехто, може, тільки сміявся, а дехто, може, й глибше задумався, міркуючи, що й у нас, між хрещеними людьми, не одно таке діється, про яке тут у казці розказано,— се не моя видумка, а має свою історію і то досить цікаву історію. Хоч то … Читати далі

Зима. Різдво. Іван Франко

Ми ялинку прикрашали, З кухні пахли пироги. Свічечки на гілки стали Аж до зіроньки з фольги! Сніг пушинками кружляє, Біле міряє шитво. Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво.

Народна пісня. Іван Франко

Глянь на криницю тиху, що із стіп могили Серед степу сльозою тихою журчить; В ній, мов в свічаді, личко місяця блищить, І промінь сонця миєсь в її срібній хвили, На дні її щось б’ється, мов таємні жили… Той рух живий ніколи не бажа спочить, Вода її пречиста тисячі живить Дітей весни, що густо вкруг її … Читати далі

Іван Франко – Чим пісня жива?

Кожда пісня моя – Віку мого день, Протерпів її я, Не зложив лишень. Кожда стрічка її – Мізку мого часть, Думи – нерви мої, Звуки – серця страсть. Що вам душу стрясе – То мій власний жаль, Що горить в ній – то се Моїх сліз хрусталь. Бо нап’ятий мій дух, Наче струна-прім: Кождий вдар, … Читати далі

Рідне село. Іван Франко

І знов я бачу тя, село моє родинне, Як бачив тя тоді, коли життя дитинне Плило, немов малий потічок серед трав, Що в’єсь несміло між дрібними камінцями. Дрібних утіх і я тут зазнавав, Задля дрібних гризот лице росив сльозами. Тоді цікаво ще на світ я поглядав, Не знав, що далі там, за твоїми хатками, За … Читати далі

Пісня і праця. Іван Франко

Пісне, моя ти сердечна дружино, Серця відрадо в дні горя і сліз, З хати вітця, як єдинеє віно, К тобі любов у життя я приніс. Тямлю як нині: малим ще хлопчиною В мамині пісні заслухувавсь я; Пісні ті стали красою єдиною Бідного мого, тяжкого життя. «Мамо, голубко! – було налягаю. – Ще про Ганнусю, шумильця, … Читати далі

Розвивайся ти, високий дубе… Іван Франко

Розвивайся ти, високий дубе, Весна красна буде! Розпадуться пута віковії, Прокинуться люди. Розпадуться пута віковії, Тяжкії кайдани, Непобіджена злими ворогами Україна встане. Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна, нероздільна. Щезнуть межі, що помежували Чужі між собою, Згорне мати до себе всі діти Теплою рукою. «Діти ж мої, діти … Читати далі

Не пора. Іван Франко

Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, Нам пора для України жить. Не пора, не пора, не пора За невігласів лить свою кров І любити царя, що наш люд обдира, — Для України наша любов. Не пора, не пора, не пора В рідну хату вносити роздор! Хай пропаде … Читати далі

Моя любов. Іван Франко

Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? А полюбивши, … Читати далі

Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє… Іван Франко

Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, Дзвонить пісеньку жайвороночок, Затонувши десь в бездні-глубіні Кришталевого океану… Встань, Встань, орачу! Вже прогули вітри. Проскрипів мороз, вже пройшла зима! Любо дихає воздух леготом; Мов у дівчини, що з сну будиться, В груді радісно б’єсь здоровая Молодая кров, Так і грудь землі диха-двигаєсь Силов дивною, оживущою. Встань, орачу, встань! Сій … Читати далі

Лис Микита. Іван Франко (віршована казка)

Казка “Лис Микита” Івана Франка розрахована на дітей середнього шкільного віку. Вона складається із 12 пісень (частин). Кожна з них має своє логічне завершення. Але всі між собою пов’язані… Пісня перша. Лис Микита. Іван Франко Надійшла весна прекрасна, Многоцвітна, тепла, ясна, Мов дівчина у вінку; Ожили луги, діброви, Повно гамору, розмови І пісень в чагарнику. … Читати далі

Абу-Касимові капці. Іван Франко

Абу-Касимові капці. Казка у віршах. Іван Франко

Арабська казка у віршованому переспіві Івана Франка. І. ХТО ТАКИЙ БУВ АБУ-КАСИМ І ЯК ВИГЛЯДАЛИ ЙОГО КАПЦІ У Багдаді, славнім місті, Тому літ не сто, не двісті, Як халіфи ще жили, Був вдовець, стара катряга, Та такий вам скупиндряга, Що шукать по всій землі. Хоч багатий був, як рідко, Та ходив брудний, як дідько, І … Читати далі