Найласкавіші руки. Василь Сухомлинський

Найласкавіші руки. Василь Сухомлинський Маленька дівчинка приїхала з мамою до великого міста. Пішли вони на базар. Мама тримала доньку за руку. Дівчинка побачила стільки цікавого, що від радощів заплескала в долоні і… — загубилася в натовпі. Загубилася й заплакала. — Мамо! Де моя мама? Люди обступили дівчинку, питають: — Як тебе звати, дівчинко? — Олею. — … Читати далі

Народився братик. Василь Сухомлинський

В Оленчиної матусі народився хлопчик. Радіє Оленка: тепер у мене є братик. Прокинулася вночі Оленка, бачить — схилилась мама над колискою та й співає колискові. Заворушилась заздрість в Оленчиній душі. Тепер, думає, мама вже не любитиме мене так, як раніше. Бо треба ж і Петрика любити. — Мамо, — каже Оленка вранці, — ой, як … Читати далі

Кам’яне серце. Василь Сухомлинський

В однієї жінки народився син. Душу вклала вона в свою дитину. Боялась, як би пилинка на нього не сіла, як би вітерець не подув. Дуже хвилювалась мати, щоб син її не брав близько до серця горе, страждання, біль людей. Наблизилась смертна година дідуся — мати взяла й відвезла сина до сестри у сусіднє село. Забрала, … Читати далі

Легенда про матір

Міфи та легенди України. В одному домі лежав хворий хлопчик, так, що ніякої надії на життя не було. І всі над ним плакали: отець, мати і дві сестрички. Плакали, бо хлопчик умре. Коли звечоріло, одна сестричка вийшла надвір. Видить, стоїть у дворі хтось у чорному. Вона не розбирає хто та й звідає: – Хто в … Читати далі

Материнське щастя. Василь Сухомлинський

Вірші про метелика для дітей

Гарячого літнього дня вивела гуска своїх маленьких жовтеньких гусенят на прогулянку. Вона, показувала діткам великий світ. Цей світ був зелений і радісний — перед гусенятами простягнувся величезний луг. Гуска навчала діток скубти молоду травичку. Травичка була солодка, сонечко тепле й ласкаве, моріг м’якенький, світ співав багатьма голосами жучків, метеликів, комах. Гусенята були щасливі. Коли це … Читати далі

Сорока кашу варила. Василь Сухомлинський

У Сороки було семеро дітей. Прилетіла вона додому, а діти кричать: – Їсти хочемо! – Підождіть, любі, я вам каші наварю. Наварила Сорока гречаної каші. Пахне каша, аж слинка у діток тече. Наклала мати каші в сім тарілочок, дала діткам ложечки, їдять дітки, мовчать. А Сорока сидить біля столу, їй не вистачило каші, всю віддала … Читати далі

Весняний дощ. Василь Сухомлинський

Був теплий весняний день. Вибігла мурашка з мурашника та й побігла своєю стежкою. Біжить вона до високої тополі. Прибігла, полізла по стовбуру. На тополиних листочках – маленькі солодкі крапельки. Вилізла мурашка на листочок, взяла солодку крапельку в лапки, посадила собі на спину. Вже зібралась вертатися додому, аж чує: загримів грім. Падають великі краплини теплого весняного … Читати далі

Найгарніша мама. Василь Сухомлинський

Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого — некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: — Хто ти такий, де ти взявся? — Я Совеня, — відповідає мале. — Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже … Читати далі

Притча про жінку, яка дуже переживала за свою дитину

Одного разу до Бога прийшла жінка. Її спина була зігнута під вагою великого мішка, голова нахилена вперед, а погляд з-під лоба був тривожним і пильним. – Ти втомилася, мила жінко? – занепокоївся Господь. – Зніми свою ношу з плечей, присядь, відпочинь. – Дякую, але я не можу тут розсиджуватися, я ненадовго, – відмовилася жінка. – … Читати далі