Схожі. Грицько Бойко

Зайшов ослик до садка І зірвав листок з дубка. А Іванко із городу: — Нащо нищиш ти природу? І мерщій побіг в садок-. Вирвав з коренем дубок. Замахнувся на ослиська: — Не підходь до саду й близько! А осел з-за огорожі: — Ми з тобою, хлопче, схожі!

Знову почну. Грицько Бойко

Вірші Грицька Бойка для дітей і про дітей

Ніяк не вгамує Бабуся хлопчину: Малий репетує Вже цілу годину. Та раптом стихає Той крик голосний… Бабуся зітхає: — Засне, мій малий! А з ліжка хлопчина: — Ні, ні —не засну! Я трошки спочину І знову почну!

Ніс у сметані. Грицько Бойко

Сметану син приніс. В сметані в нього ніс. — Де брав таку рідку? — У нашому ларку. — Ану, ходім туди! — Ой, мамо, не ходи! — Чому це «не ходи»? — Бо я долив води…

Тато-постовий. Грицько Бойко

Там де тато – постовий Світлофор тепер новий.   Я з бабусею іду, І в кіно її веду. Нам червоне світло сяє. – Зупинись, – я їй гукаю.   А вона: – Іди мерщій, Он твій тато-постовий. – Не страшна нам перепона, Можна йти і на червоне…   Ми йдемо, а біля нас Заскрипіли гальми … Читати далі

Заблудились. Грицько Бойко

Заблудились в лісі хлопці, не знайдуть дороги. Посиніли, задубіли, – ледве тягнуть ноги. Ідуть вони між дубами, куди – невідомо… Один каже: – Йдем на північ, то і будем дома… Другий каже: – Ні на північ не піду я, друже, бо на півночі – морози, а я замерз дуже…  

Розсудила. Грицько Бойко

Вернулися з поля і мама, і тато, – а дома роботи зібралось багато. Хутесенько мама за відра вхопилась… – Спочинь, – каже тато, – Ти й так натомилась!.. І сам бере відра… А мама тихенько: – І ти натомився, – Спочинь – я швиденько… І тут сперечатися вже вони стали, кому йти по воду? А … Читати далі

Трактористи. Грицько Бойко

Новесенький трактор Всі звуть «Беларусь», На ньому в колгоспі Працює татусь. У першу він зміну Сьогодні іде, — Пакунок з харчами До сумки кладе… Синочок до нього — Облився слізьми: — Я хочу на трактор! З собою візьми! — Ну що ж, одягайся! — Промовив татусь. — Удвох поведемо В поля «Беларусь»! Та спершу умийся … Читати далі

Хто кричав. Грицько Бойко

Вірш Грицька Бойка "Хто кричав?"

Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали: — Що, брат, боляче було, коли зуба рвали? — Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло… — А чого ж ти так горлав В лікаря щосили? — Та то ж лікар заволав, Бо я став брикаться, Йому щипці поламав І… вкусив за пальця!

Малюнок дідусеві. Грицько Бойко

В зошиті малюю гарним олівцем: на горі стою я поряд з баранцем. Рідного дідуся дуже я люблю, я йому малюнок малюнок у листі пошлю: – Дорогий дідусю! Вам картинка ця! Вам привіт від мене і від баранця!

Іншого немає. Грицько Бойко

Прийшов Кіндрат В дитячий сад, — У сажі ніс у нього. Стоїть Кіндрат Серед малят, А няня каже строго: — Чому такий Прийшов брудний? Відповідай же, просим. Негоже, брат, В дитячий сад З таким приходить носом! Кіндрат похнюплено зітхає: — А в мене іншого немає!..

Вузлики. Грицько Бойко

В магазин за сіллю Раз прийшла Маринка. У руках у неї кошик і торбинка. Продавець торбинку сіллю наповняє. Глянув на Маринку Та її питає: – Нащо на торбинці Вузлики у тебе? – Це, щоб не забула: Сіль купити треба… – Що ж, торбинка гарна. Й вузлики хороші… – Вузлики хороші, Та…забула гроші!

Порадила. Грицько Бойко

Туди-сюди тупцюється хлопчик біля броду, – з річки носить він на берег пригоршнями воду. – А навіщо це ти робиш? – Мовила сестричка. – Дуже хочу я всю воду виносить із річки! – Ну й чудний! – мала сказала. – Розум де у тебе? Щоб всю воду вибрать з річки, відра взяти треба.

Тенісист. Грицько Бойко

– От я в теніс добре граю! – Всіх майстрів перемагаю!.. Від моєї гри щораз У захопленні був клас!   – Де ж він бачив загадкову В теніс гру твою чудову? – Клас не бачив, як я грав: Це я їм розповідав…

Футболільник. Грицько Бойко

Футболільник Сава Ловить «тихі гави». Проти вчителя сидить — Та урок не слуха. Хоч не крутиться й мовчить — Все йде поза вуха. «Довго тягнеться урок, Треба відпроситись. На футбол же є квиток — Як би не спізнитись…» На перерві він помчав До Івана Хомича: — Он, яке в нас горе — В нас бабуся … Читати далі

Гантелі. Грицько Бойко

Гантелі купив Тимішко, І кинув він їх Під ліжко. Лежать вони там Без діла, Лежать-припадають Пилом. Чому ж не бере Тимішко Гантелі свої З-під ліжка? Багато на них Пилюки: Не хоче бруднити Руки!

Стоніжка. Грицько Бойко

Гостювати йшла стоніжка, Забруднила ноги трішки. На порозі біля хати Стала ноги витирати. Всі сто ніжок обмітала, Всі сто ніжок витирала, А як стала на помості — То з гостини йшли вже гості.

Де п’ятий. Грицько Бойко

Мне хустиночку в руці, Гірко плаче Віра: — В мене п’ять було стільців, А тепер — чотири. Взявся братик рахувать: — Раз, два, три, чотири, п’ять! Віро, плакати облиш: Ти ж на п’ятому сидиш!

Рибалка. Грицько Бойко

От мені не вірить Майя, Що, як рибу я ловив, На один гачок піймав я Двох великих окунів. Я пустив їх знов у річку, Хай радіють окуні — Все одно моя сестричка Не повірила б мені…

Більше діла, менше слів. Грицько Бойко

Наша Галя вийшла з хати,— Аж на грядці поросята. Стала Галя їх корити: — Хіба ж можна грядку рити? В вас же їжі повна миска, Ну, навіщо вам редиска?.. Як не соромно вам нині — Ви маленькі, а вже свині… Доки Галя говорила, Поросята грядку зрили!..

Про Юру і фізкультуру – Грицько Бойко

Щось із Юрою не те: Щось наш Юра не росте… Він такий у нас тоненький, Хворобливий і худенький, Мов заморене курча, — Одноліткам до плеча… Та чи знаєте ви те, Чом наш Юра не росте? Подивіться: він з дружками Мчить по вулиці з книжками. — Звідкіля біжиш ти, Юро? — Я тікаю з фізкультури!

Базіка. Грицько Бойко

– Прив’яжи скоріш бичка! – А якого? – Він же сину в нас один! – То рябого? – Ну, звичайно, що його! – Де ж він мамо? – Та на луках, як завжди! – За дубками? – За дубками вже нема! – Відв’язався? – Та про це ж і мова йде!!! – Догадався… – Не … Читати далі

Допоміг. Грицько Бойко

– Ти погріб копав? – Копав. – У яму упав? – Упав. – Давно ти упав? – Давно. – Куди ти упав? – На дно. – А що там на дні? – Пісок. – А що в глибині? – Струмок. – Каміння нема? – Нема. – А холод пройма? – Пройма. – І нудно сидіть? … Читати далі

По телефону. Богдана Бойко

Лиш телефон задзеленчить, Іванко в слухавку кричить: – Алло! Привіт! Іван на дроті! Що? Татусеві по роботі?.. Так, знаю я, що мамі й тату Теж можуть телефонувати. Чого я вам сказав „привіт”? Напевно, так робить не слід… Дорослим незнайомцям діти Так не повинні говорити. Заждіть хвилиночку лишень… Пробачте, прошу… Добрий день!

Провалився по коліна. Грицько Бойко

— От на лижах я спустився! Мчав, як тільки міг! Та упав і провалився По коліна в спіг… — А чого ж в снігу шапчина Й очі повні сліз? — Проваливсь я по коліна… Головою вниз!

Чому зупинився годинник. Грицько Бойко

— Щось годинник,— каже тато,- Раптом зупинився. Треба в чистку віддавати, Мабуть, запилився… — Звідки взятись тому пилу? — Мовила Галинка.— Я ж годинник з милом мила, Там нема й пилинки!

Сама бачила. Грицько Бойко

— А хто це глечика розбив? Не ти хіба, онученьку? — Не я,— Мартинко відповів І взяв сестру за рученьку. Мала ж сказала:— Не Мартин!- Та ще й знизала плечиком,— Сама я бачила, як він Не розбивав вам глечика!