Вдягни вишиванку. Анна Канич

Леліяла-пестила вдовиця свого сина, Останні копійчини пішли за навчання. Хай виросте ученим теж і її дитина, Полегшить йому жити лиш праця і знання. Утомлена, не спала не раз і до світанку, Мережила для сина сорочку-вишиванку. Він вивчивсь, став багатим, у Львові жив розкішно, А потім Краків, Штати, бо тут було вже тісно. Колишня надіє, Іванку-Іванку, … Читати далі