Свято Миколая. Ольга Наконечна. Оповідання

Надходило свято Миколая. Цього року воно було дуже холодним. В одній бідній родині жили батько, мати та маленький Івась. У їхній хаті економили дорогий газ, тому в кімнатах було зимно. Вночі Івась змерз у своєму ліжку. Сонний перейшов до батьків і заснув біля них.

Коли Івась прокинувся, батька з матір’ю вже не було вдома, вони подались заробити трохи грошей. Він швиденько одягнувся і гайнув на вулицю, де гралися інші діти. Вони саме хвалилися подарунками святого Миколая, знайденими вранці під своїми подушками.

– А що тобі подарували? – спитали вони у Івася.

Він задумався, зітнув плечима й щиро сказав:

– А мені мама з татом подарували тепло…

– Тепло? – зареготали діти. – Хіба можна ним поласувати чи побавитися?

– Мені було дуже холодно, і батьки мене зігріли…

Діти аж за животи схопилися від сміху… Івась гірко заплакав, а
потім підвів голову і крізь сльози проказав:

– А кому з вас цієї ночі батьки подарували тепло, га?.. – Нікому, от! То в мене – найкращий подарунок!

І мерщій гайнув до хати…

Джерело: Мандрівка святого Миколая: Антологія. Легенди, казки, оповідання / Упорядник З. Жук. – Львів: Свічадо, 2008.

Поділіться з друзями:

  • Час читання:1 хв. читання