Про походження першого літнього місяця сперечаються найбільше. До жодного із його старших братів не виявлялося такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного календаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрастніші його ознаки.
Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема, маку й півонії.
Інші ж стверджують, буцімто назва пішла від зарум’янілих суниць та черешень, котрі якраз починають дозрівати.
Дехто схильний думати, що походження цього терміна йде від того, що з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.
Мають рацію й ті вчені, котрі пояснюють назву масовим розплодом городніх та садових червів і гусені. Небезпідставні міркування й дослідників традиційного бджільництва. Вони вважають, що своє ім’я місяць прибрав від того, що в червні бджолині матки починають найактивніше відкладати личинки — плодити черву.
Але найбільш природним є те, що назва походить од червеця. Саме в червні і з’являється сокоживна комаха кошеніль. З неї колись робили унікальний барвник, яким фарбували вовну, ткацькі вироби, виготовляли жіночу пудру. Але найбільше використовували для фарбування військових знамен, зокрема, козацьких прапорів.
У Київській Русі первісток літа називали кресником чи креснем. Це — від того, що дайбожичі пов’язували своє життя із «небесним вогнем» — сонцем. Слово «крес» (звідси й назва пристрою, з допомогою якого добувають вогонь, — кресало) означало «живлящий вогонь». Адже на червень припадає період найвищого сонцестояння. У ті часи була й інша накличка — ізок, тобто місяць сюрчання коників.
У народі відомі й такі назви: ґедзень, кедзень, безднень. Вони пов’язані з тим, що під цю пору з’являються надокучливі ґедзі та сліпаки. Деінде вживали вислів — червивий місяць, адже це найсприятливіша пора гусені та шашілю. На Гуцульщині було ще одне визначення — гнилець: у цей час якраз припадають сінокосні жнива, а отже, й пора заливних дощів. Від того сіно нерідко гнило.
Кінець червня найчастіше збігається з петрівським постом. Це був найкращий період вибілювання полотна на березі річок та ставків.
З початком Петрівки збігалося і свято прощання з весною.
І в наш час із червнем пов’язані цікаві обряди. Лісівники щороку оголошують його місяцем тиші — птахи і звірі якраз виводять своє потомство. Не випадково, що на цей період припадають всесвітні дні захисту дітей та охорони навколишнього середовища.
Червень, отже, не тільки літо рум’янить, він ділить навпіл річний цикл. Від того й іменують його ще й полуднем року та первістком або рум’янцем літа.
Поділіться з друзями:
