Горобчик. Анатолій Камінчук
Зима, зима,
Сніжок злітає.
Пташок нема,
Лише горобчик кружеляє.
Цвірінь — сідає на ріллю,
Мене із хати викликає.
І я горобчика люблю,
Бо він від нас не відлітає.
Дятликова школа. Анатолій Камінчук
Дятлик школу відкриває,
Всіх до себе зазиває:
— Щоб рахунок добре знати,
Будем вчитись рахувати!
Стукнув раз —
Одуд прилетів на в’яз.
Стукнув два —
Прилетіла сова.
Стукнув три —
Вийшли з річки бобри.
Старший кричить:
— Навчіть і нас лічить!
Ластівка. Анатолій Камінчук
— Ластівочко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
— Сонця, ласки і тепла!
На одну сороку. Анатолій Камінчук
На одну сороку
Маєм одну мороку.
А на сорок сорок
Треба сорок сорочок.
Та ще добрих чоботят
Аж вісімдесят.
Ремез. Анатолій камінчук
Ремез — пташка невеличка,
В’є гніздечко-рукавичку
На лозині біля річки,
Де хлюпочеться водичка.
Там вітрець тихцем зітхає,
Ремез пісеньку співає:
— Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві,—
Ходять хвильки по траві.
Синеньке яєчко. Анатолій Камінчук
Синичко-сестричко,
Де твоє гніздечко?
Знеси нам, синичко
Синеньке яєчко!
Очеретянка. Анатолій Камінчук
Річка, річка. Ожеред.
Біля річки очерет.
Каже вітер: — Шу-шу-шу,
Очерет я колишу.
А тут недалечко
У малім гніздечку
Пташечка-веснянка,
Звуть — очеретянка!
Павич. Анатолій Камінчук
Походжає гордо, ич,
Розмальований павич.
Хай там день чи темна ніч,
Він надутий, наче сич.
В чому ж справа, в чому річ?
Запишався наш павич!
Сойка садить жолудці. Анатолій Камінчук
На галявці — ців, ців, ці —
Сойка садить жолудці.
Пильно жолудь оглядає,
Прямо в ямочку саджає. .
Сойченята — ців, ців, ці —
Поливають жолудці.
Каже сойка: — Так і знай,
Буде тут дубовий гай!
У сороки морока. Анатолій Камінчук
Каже дятлові сорока:
— Отака мені морока:
Маю сорок сорочат,
І всі білобокі!
Щиглики. Анатолій Камінчук
Прилетіли щиглики
До нашого двора.
Щиглики, щиглики,
До вирію пора!
Щиглики, щиглики,
Нате вам пшона.
Повертайтесь, щиглики,
Як прийде весна!
Поділіться з друзями:
