Вранці першого вересня ми з Петром і інші наші хлопці йшли в школу.
Дід Матвій виглянув з хвіртки і покликав Петьку:
– Ану, йди сюди. Бери подарунок!
І простягнув кошик величезних яблук.
Петька сказав дідові спасибі, а яблуками оделил всіх хлопців. Тільки хотів Петька відкусити шматочок, як раптом бачить, що на червоному яблучному боці стоїть цифра «5».
Та тут і ми закричали:
– У мене на яблуці п’ятірка!
– І в мене!
– У мене теж…
У всіх яблука виявилися позначеними. Не намальована цифра, не нафарбована. Просто шкірка яблука у двоколірна: весь бік червоний, а п’ятірка – біла.
Петро усміхнувся:
– Це дід нас карає, щоб на п’ятірки вчилися!
І всю дорогу до школи говорили ми про цю дідову хитрість.
Виявляється, поки яблука висіли на гілках, дід на кожне приліпив паперову цифру. Під сонячними променями червонів яблучний бік, а під папером шкірка залишалася світлою. Так і вийшло, що сонечко поставило відмітки на всіх яблуках.
Ну, треба було дідові відповідати… Через тиждень ми з Петром прийшли до нього. Поклали на стіл щоденники. Дід подивився, – а в щоденниках теж позначки. Тільки не такі, як на яблуках.
Лист – білий, а п’ятірки – червоні.
Поділіться з друзями:
