Краса минеться, а розум пригодиться.
Красне личко – серцю непокій.
Не краса красить, а розум.
Не шукай красоти, а шукай доброти.
Три речі скоро минають: луна, веселка і дівоча краса.
Хоч не з красою, аби з головою.
Нашій Горпині гарно і в хустині.
Не кожна Ганна і гарна.
Не те красне, що красне, а те, що подобається.
Файна трава, але не на мого коня.
Що не складно, то не ладно.
Буде час красно ходити, якби було в чім.
Нащо нам гроші, коли ми самі хороші?
Така хороша, що не варт і гроша.
Хороший, як Микитина свита навиворіт.
Пригожому все гоже.
З чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою.
Не допоможе панні мило, коли чорна, як кадило.
Не біда, що чорна, аби проворна.
Хай буде й кривоклуба, аби була серцю люба.
Крий, ховай погане, а воно таки гляне.
Не така погана, як їй догана.
Нічого дзеркало винить, коли пика погана.
Така погана, що й жаби б не їли.
Хто на нього похожий, з тим і схожий.
Ще спереду і сяк і так, а ззаду, єй же єй, на чорта походить.
Хоч ряба і погана, та доля кохана.
Краще горбатий, ніж язикатий.
Бог до вроди розуму не прив’язав.
Враженна Ганна — то в’яне, то гарна.
Хоч у воду подивлюся на свою вроду.
Не дивися на вроду, але на природу.
Нема кращого на вроду, як ясна зоря в погоду.
Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.
Яка врода, такий смак.
Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.
Хороша, хоч води з лиця напийся.
З краси воду не п’ють.
Коли не маєш своєї краси, у чорта не проси.
Краса до вінця, а розум до кінця.
Є того цвіту по всьому світу.
І бджола летить на червону квітку.
Як мак у полі.
Ясний, як сонечко.
Краснеє личко — серцю неспокій.
Достанеться стиду-бриду цілувати повновиду.
Там така, що бублика з’їси, поки кругом обійдеш.
Вуси — честь, а борода й у цапа єсть.
Борода — честь, а вуси й у кота єсть.
Білолиця — як мазниця, чорноброва — як сметана.
Коса — дівоча краса.
Дівка без коси не має краси.
Брови на шнурочку.
Не так очі, як ті брови: любі, милі до розмови.
В неї брови до любові, а устонька до розмови.
Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема.
Як гарна Параска, то гарна й запаска, коли ж вона, як мулиця, то не вабить і спідниця.
Поділіться з друзями:
