Прислів’я, приказки, прикмети про птахів
Видно птаха по пір’ю.
Видно птаха по польоту.
Всяка пташка свої пісні має.
Де багато пташок, там нема комашок.
Доспівалась пташка до зими, пришилося під стріхою зимувати.
Зав’яз пазурець — і пташці кінець.
Кожна птиця знайде свого Гриця.
Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі.
Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.
Маленька пташка, та гострий дзьобик.
Не ходи у воду за птицею, а у ліс за рибою.
Нікому сама птаха в руки не вскочить.
Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.
Рано б пташка запіла, якби киця не з’їла.
У всякої пташки свої замашки.
Яка пташка, така й пісня.
Як багато птиць, не буде гусениць.
Прислів’я і приказки про гніздо
Воля пташці краща від золотої клітки.
Всяка пташка своє гніздо знає.
Гарна клітка не нагодує пташки.
Добра птиця свого гнізда не каляє.
Кожна пташка своє гніздо хвалить.
Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.
Свого гнізда не цурайся.
Своє гніздо найтепліше.
Прислів’я і приказки про ворону
Від ворон відстала, до пав не пристала.
Вліз між ворони, кракай, як і вони.
Ворона вороні ока не виклює.
Ворона хоч мала, а рот великий.
Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує.
Ворона — сові не оборона.
Ворона й за морем літає, та дурна вертається.
Вороні і мило не поможе – все чорна буде.
Вороні соколом не бути.
Голу кістку і ворона не хоче дзьобати.
Знати ворону по польоту.
Із ворон почали, а на сороки перевели.
Йому й ворона за солов’я стане.
Куди б ворона не літала, завжди на гній сяде.
Лякана ворона куща боїться.
Нащо вороні великі розговори, коли вона знав своє «кра».
Не поможе вороні купіль, а крукові мило.
Не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість.
Не каркала ворона, догори летючи, а наділ і поготів не буде.
Старий ворон густо не кряче.
Яка ворона в воду, така й з води.
Прислів’я і приказки про крука
Де стерво, там і круки.
Круки сідають, а пани на людську душу чигають.
Крук крукові ока не видзьобає.
Не дурний крук пустити з рук.
Ще жодне мило крука не змінило.
Не штука встрелити крука, як сидить, але штука, як летить.
Прислів’я і приказки про горобця
Горобці сидять настовбурчившись – незабаром збереться дощ.
Горобець маленький, а серденько має.
Горобців боятися – проса не сіяти.
Краще нині горобець, як узавтра голубець.
Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі.
Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі.
Старого горобця на полову не зловиш.
То стріляний горобець.
Горобці крупу з’їли, а синиця в клітку попала.
Де ті горобці подінуться, як корчма згорить?
Не грати горобцеві з соколом.
По горобцях з гармат не стріляють.
Прислів’я і приказки про дятла
Хто б дятла знав, якби не його ніс.
Прислів’я і приказки про журавля, лелеку
Де лелека водиться, там щастя родиться.
Журавлі прилетіли — весну принесли.
Лови журавля в небі.
Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть кричати, як і назад летітимуть.
Унадився журавель до бабиних конопель.
Прислів’я і приказки про зозулю
Зозуля житнім колосом удавилася.
Зозуля своє гніздо не в’є.
Зозуля собі гнізда не мостить.
Про те зозуля кує, що свого гнізда не має.
Ще й на нашій вулиці зозуля закує.
Прислів’я і приказки про кулика
Кулик кулика бачить здалека.
Кулик — не велик, а все-таки птиця.
Кожний кулик своє болото хвалить.
Прислів’я і приказки про ластівку
Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
Ластівка весну починає, осінь накликає.
Ластівки вилітають — годину обіцяють.
Ластівки почали лаштувати гнізда – настало стійке тепло.
Одна ластівка не робить весни.
Ранні ластівки — щасливий рік.
Прислів’я і приказки про орла
Краще битися орлом, ніж жити зайцем.
Куди орли літають, туди сорок не пускають.
Молоде орля, та вище старого літає.
Не вчи орла літати, а рибу плавати.
Не вчи орла літати, а солов’я співати.
Орел мух не ловить.
Прислів’я і приказки про паву
Видно паву і по носі, що бродила по просі.
Прислів’я і приказки про синицю
Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
За морем і синиця птиця.
Синицю хоч на пшеницю, так не буде толку.
Прислів’я і приказки про сову
Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.
Сова вдень мовчить, а вночі кричить.
Сова спить, а кури бачить.
Сова плаче — сліз не має.
Сові сонце очі коле.
Прислів’я і приказки про сокола
Знати сокола по польоту, а доброго молодця по походці.
Підстреленого сокола і ворона клює.
Сокола з рук не пускай.
Прислів’я і приказки про солов’я
І соловейко не співає, коли їсти не має.
Не потрібна солов’ю золота клітка, краща йому зеленая вітка.
Не прилетів соловей, нехай же іволга за нього править.
Прирівняв солов’я до зозулі.
При соловію і горобець співак.
Соловей співає, поки голос має.
Соловейко щебече, а баба й собі пробує.
Соловей тоді починає співати, як нап’ється води з березового листя.
У кожного солов’я пісня своя.
Хоч соловейко маленький, та його пісні удаленькі.
Прислів’я і приказки про сороку
Всяка сорока від свого язика страждає.
Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.
Дружні сороки і орла заклюють.
І сорока розказує, та толку мало.
Не одна сорока білобока.
Сорока з тину, а десять — на тин.
Сорока на хвості принесла.
Сорока у ворони просить оборони.
Сорока скрегоче, бо гостей хоче.
Цокотала сорока пугачеві і про те і про се, і про Якова, і про всякого, а він їй в одвіт: «Пугу!»
Поділіться з друзями:
