Вірш Грицька Бойка про Тараса Григоровича Шевченка чудово підійде для дитячих ранків, конкурсів. Стане він у пригоді вчителям та учням при проведенні уроків. Вірш легко вчити напам’ять.
Про дідуся Тараса. Грицько Бойко
В зелені квітучій
Канів на Дніпрі.
Пам’ятник на кручі,
На крутій горі.
Тут лежить великий
Наш співець Тарас.
Та живий навіки
Він в серцях у нас.
І дорослі, й діти —
Всі сюди ідуть
І найкращі квіти
Кобзарю несуть.
…У старій хатині
В кріпака колись
В тихий день весінній
Хлопчик народивсь.
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі,
Він ягняток пас.
Вмерли мама й тато…
Сирота — в дяка…
Тут була в хлоп’яти
Грамота гірка.
В пана-бусурмана
В Петербурзі дім.
Кріпаком у пана
Був Тарас у нім.
Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
Нишком він малює
Статуї в саду
Та вночі віршує
Про людську біду.
Та в людському морі
Стрілися брати,
Що зуміли в горі
Щиро помогти.
Викупили друзі!
Вільним став Тарас!..
Чом же серце в тузі?
Біль чому не згас?
Гнули люди спину
На панів лихих.
Кріпака-людину
Пан продати міг.
Мучились в неволі
Бідні трударі,—
Він про їхню долю
Пише в «Кобзарі».
Сміливий і щирий
Був Тараса спів,—
Він гострить сокири
Кличе на панів.
Цар його в солдати
В дикий край заслав,
Малювать, писати
Кат забороняв.
Та малює й пише
Він таємно там,—
Гнівні його вірші
Страх несли панам!
За ясну свободу,
Світле майбуття
Він віддав народу
Все своє життя.
Як дітей любив він!
Мріяв, щоб малі
Скрізь росли щасливі,
На усій землі!
…В зелені квітучій
Канів на Дніпрі.
Пам’ятник на кручі,
На крутій горі.
І дорослі, й діти —
Всі сюди ідуть
І найкращі квіти
Кобзарю несуть.
Тож як будеш часом
В Каневі колись,—
Дідусю Тарасу
Низько поклонись!
Поділіться з друзями:
