Про бабусю, козу і капусту. Головко Олег

Бабуся козу по капусту послала.
Бабусі коза капустину зірвала.
Зірвала та й дума коза край доріжки:
— А що, як листочків попробую трішки? —
Листок за листочком — з прицмоком і хрустом,
Листок за листочком — ну й добра капуста!
Листок за листочком — дійшла до хатини.
Аж гледь — і немає уже капустини.

Бабуся козу не схотіла сварити,
Бо дуже кортіло борщу наварити.
І вдруге козу по капусту послала,
І вдруге коза капустину зірвала.
Зірвала та й дума коза край доріжки:
— А що, як листочків попробую трішки? —
Листок за листочком — з прицмоком і хрустом,
Листок за листочком — ну й добра капуста!
Листок за листочком — дійшла до хатини,
Аж гледь — і немає уже капустини.

Бабуся козу не схотіла сварити,
Бо дуже кортіло борщу наварити.
І втретє козу по капусту послала.
І втретє коза капустину зірвала.
Зірвала та й дума коза край доріжки:
— А що, як листочків попробую трішки? —
Листок за листочком — з прицмоком і хрустом,
Листок за листочком — ну й добра капуста!
Листок за листочком — дійшла до хатини,
Аж гледь — і немає уже капустини.

Бабуся козу не схотіла сварити,
Бо дуже кортіло борщу наварити.
Вчетверте козу по капусту послала,
Але до бабусі коза закричала:
– Цю кляту капусту донести несила,
Бо дуже смачною капуста вродила.
Та й потім, не зайве усім пам’ятати:
Не слід по капусту козу посилати!

Поділіться з друзями:

FacebookViberTelegramMessengerSkypeEmailTwitterShare
  • Час читання:1 хв. читання