Вірші про правила поведінки на вулиці та у транспорті. Вірші про правила для пішоходів, правила дорожнього руху, правила поведінки на дорозі. Читайте також на цій сторінці вірші про світлофор, зебру, дорожню розмітку і дорожні знаки.
Зебра. Віра Паронова
А я зебра не проста:
Без копит і без хвоста,
Лиш біленькі смужки маю.
Я лежу, а не гуляю.
Хочеш перейти дорогу?
– Я прийду на допомогу.
Паронова В. Зебра / В. Паронова // Мої улюблені вірші. – Тернопіль, 2014. – С. 353.
Підземний перехід. Віра Паронова
Там, де вулиця широка
І машини в три потоки,
Відшукає пішохід
Знак «Підземний перехід».
Вниз по сходинкам спустився,
Під землею опинився,
Коридором перейшов,
Вихід з-під землі знайшов.
Пішохід веселий, радий –
Шумна вулиця позаду.
Паронова В. Підземний перехід / В. Паронова // Мої улюблені вірші. – Тернопіль, 2014. – С. 351.
Поведінка у тролейбусі. Віра Паронова
1. Не шуміти, не штовхатись,
Чемно й лагідно триматись.
2. Без білета, знає кожен,
Їхати в транспорті не можна.
3. Старшим людям, як годиться,
Треба місцем поступиться.
4. Скоро вихід, не штовхайся,
Потихеньку просувайся.
Паронова В. Поведінка у тролейбусі / В. Паронова // Мої улюблені вірші. – Тернопіль, 2014. – С. 355.
Правила дорожнього руху. Коробова С.
Вулиця міста широка і гарна,
Діти ідуть, як і слід, тротуаром,
А тротуар далі взяв і скінчивсь:
Як же іти пішохід розгубивсь.
Треба всім знати і ти теж послухай:
Зліва слід стати, на зустріч йти руху.
В навушниках, хлопчику, ти не ходи,
Бо не почуєш своєї біди.
Тримай же за руку міцно сестричку:
Пустує вона, бо іще невеличка;
Ти покажи друга їй, світлофора,
Хто з ним не дружить – біду має, горе.
Світло червоне – звичайно, стоїш,
Жовте – увага, зелене – хутчіш!
На ковзанах по дорозі не слід
Кататися дітям: є ковзанка – лід.
І для скейтбордів проїжджа частина
Не буде безпечною. Слуха хлопчина –
Влітає в одне, виліта в інше вухо;
Та це не для правил дорожнього руху!
Прослухати мало – їх треба ще й знати.
Ти встиг якнайбільше запам’ятати?
Коробова С. Правила дорожнього руху / С. Коробова // Свіжі перли / С. Коробова . – Київ, 2012. – С. 16.
Світлофор. Прушковська В.
– Світлофор – корисна річ,
служить людям день і ніч,
кольори лиш треба знати,
вірно кнопки натискати.
Як червоний – зупинись,
і навколо подивись:
колір цей попереджає,
що машина під’їжджає.
Жовте «око» кліпне лиш,
будь уважним, оглянись,
приготуйся, тільки чітко
перейти дорогу швидко.
Як зелений вже горить,
переходь по «зебрі» вмить,
але й тут не забувати
все навкруг контролювати.
Прушковська В. Світлофор / В. Прушковська // Здоровим бути модно / В. Прушковська. – Вінниця, 2014. – С.9.
Світлофор. Скунць П.
Світлофор глядить на мене, щоб не втратив я біду.
Гляне оком він зеленим – через вулицю іду.
Він зеленим оком гляне, і я знаю наперед
що зупиниться слухняно вантажівка і мопед.
Та коли червоним оком світлофор погляне враз,
з тротуару – ані кроку, це такий мені наказ.
Знаю: світло це червоне – не забава і не гра,
означає заборону: не спіши, бо не пора!
Світлофор дає накази: Стій! Іди! Спинись!
Іди! І не буде в нас образи, щоб не сталося біди.
Скунць П. Світлофор /П. Скунць // Моя азбука /П. Скунць. – Ужгород, 2012. – С. 50.
Тато-постовий. Грицько Бойко
Там де тато – постовий
Світлофор тепер новий.
Я з бабусею іду,
І в кіно її веду.
Нам червоне світло сяє.
– Зупинись, – я їй гукаю.
А вона: – Іди мерщій,
Он твій тато-постовий. –
Не страшна нам перепона,
Можна йти і на червоне…
Ми йдемо, а біля нас
Заскрипіли гальми враз…
Тут підходить постовий, –
То і справді тато мій.
Він квитанції виймає
І спокійно промовляє:
– Штраф беру я сам у себе.
За бабусю і за тебе.
Це важливо. Прушковська В.
– Вчися транспорт обійти:
У безпеці будеш ти,
і здоровим будеш жити,
самостійно скрізь ходити:
в школу, клуб, бібліотеку,
стадіон, на дискотеку…
Вірно тільки обійти
І не станеться біди:
І тролейбус, і автобус
Ззаду лиш обходить пробуй,
спереду – лише трамвай!
Як табличку пам’ятай!
Прушковська В. Це важливо / В. Прушковська // Здоровим бути модно / В. Прушковська. – Вінниця, 2014. – С. 9.
Поділіться з друзями:
