(Зі збірки “Книжечка для Дзвінки”. 1991 рік, видавництво «Веселка». Художник: Кохаль Наталя)
Ярило
— Яринко,
що у ярім вінку,
а хто на білому конику?
— А це мій батенько —
Ярило.
Він золотим ключиком
небо відчиняє,
вирій повертає.
Рось
І русин-довговусин,
і коса-русалка,
поливали Рось,
аж поки не ви-рос-ла.
Калина
По дорозі із варяг
у греки спинилося моє ім’я
(Ігор)
біля калини.
— Як називаєшся?
— Калина.
— А чия будеш?
— Дніпрова.
— Давай обоє князювати.
Либідь
Звили собі київце,
а Либідь пуху нанесла
крізь Золоті Ворота.
Хрещатик
— А ти, Дніпре, хрещений?
— Хрещений, князю.
— А чим?
— Хрещатим барвінком.
— Так мало хрещений.—
Узяв Дніпро на руки,
поніс до водиці.
Королівна
У Львові, Львові
три славні королі:
а що Лев перший
город возводив,
а що Лев другий
церкви золотив,
а що Лев третій
на свою голівоньку
породив Королівноньку
хто ж тепер місто
буде боронив?
Золота орда
У Києві на Золотому тоці
Золоту Орду молотять.
І де ж воно так ізродило
що нас, молотильників,
на смерть заморило?
Бояри
Ой, у полі темно.
Боярині плачуть:
татари!..
А бояри: не бійтеся —
тирляться отари.
У селі димове:
Боярині плачуть:
татари!
а бояри: не бійтеся —
се тетерю варять.
По дорозі боярині —
кажуть до них
татари:
не чекайте визбавоньки —
у землі бояри.
Подолянка
Сидить Подолянка
на турецькому морі
на золотій галері.
— Десь Поділля поділося:
чи у морі втопилося,
чи на вежі згоріло —
до землі припало?..
Китайка
— Китайко, китайко,
нащо козакові
очі накрила?
— Хай ще раз подивиться
на черлене літечко,
на вогонь коника,
на червону ружечку,
на красну дівоньку.
Гетьманівна
Будемо міст мостити
срібними цвяхами —
їде до нас пан гетьман —
величається.
Будемо міст мостити
золотими цвяхами —
їде пані гетьманиха —
пишається.
Будемо міст мостити
рутяним вінком —
їде панна гетьманівна —
соромиться.
Змій
Прилетів змій під браму:
— Віддайте мені місто!
— Не дамо — будемо битися!
— Віддайте гетьманівну!
— Не дамо — будемо битися!
— Віддайте своє Русь-ім’я!
— Так бери — з нас не убуде.
Мамай
Помагайбі, Мамаю,
шабля тебе не бере,
куля обминає.
А я знаю
таке зілля
таке зілля-трунок:
воно росте в Україні,
має срібні струни.
Кармалюк
Намалював Кармалюк
на тюремнім мурі човника
і виплив.
Удруге намалював — і виплив.
Утретє намалював — і виплив.
І тільки до трьох раз.
Сопілка
Був я у Калинової Сопілки
за поводиря.
Ото звечора заходимо
до хати,
а там дівчатко:
— Дайте і мені подударити.—
Сопілці дівчатко злюбилося,
то вона й каже:
— Ой, помалу-малу,
Звениславо, грай,
та не вражай мого серденька вкрай.—
А коли закінчила сумної,
то взялася за боки:
— Заграйте у золоті пальці,
а я стану на листочок:
річка-млинівочка,
вечір-млиночок.
Примітки
ЯРИЛО — бог Сонця у міфології східних слов’ян. Культ Ярила був поширений у Київській Русі.
РОСЬ — ріка у Вінницькій, Київській і Черкаській областях України, права притока Дніпра.
РУСАЛКА — божество води у східнослов’янській міфології.
РУСЬ — у IX—X століттях так називали державне утворення східних слов’ян Середнього Придніпров’я. До початку XII століття назва території Київської Русі.
РУСИНИ — стара назва українців.
ЛИБІДЬ — Кий, Щек, Хорив і Либідь за переказами були засновниками Києва. ЗОЛОТІ ВОРОТА — головна брама стародавнього Києва.
ЗОЛОТА ОРДА — монголо-татарська феодальна держава, заснована на початку XIII століття ханом Батиєм. Внаслідок нашестя орд Батия на Русі встановилося монголо-татарське іго, яке тривало понад три століття і затримало економічний, політичний і культурний розвиток країни.
ПОДІЛЛЯ — історико-географічна область України між Південним Бугом і Дністром.
ПОДОЛЯНКИ — мешканки Поділля.
ТУРЕЦЬКІ ГАЛЕРИ — дерев’яні веслові військові судна, на яких турки вивозили полонених з України під час грабіжницьких нападів, що тривали протягом кількох століть.
КИТАЙКА — густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю. Червоною китайкою, за козацьким звичаєм, вкривали труну.
МАМАЙ — «Козак Мамай» — традиційна назва української народної картини, на якій зображено козака, що сидить, підібравши ноги по-східному, і грає на бандурі. Ім’я Мамай є символом козака.
КАРМАЛЮК — (Кармелюк) Устим Якимович — український народний герой, керівник боротьби селян Поділля проти кріпацтва в 1-й половині XIX століття.
Поділіться з друзями:
