По заметах. Віктор Кочевський
Після вранішньої хвижіМорозець в обличчя дише,Лижі лісом аж летять!І листки дубка-нестримиМишенятами рудимиПо заметах шарудять. Лиш один лісничий знає,Чом я сніжний вир збиваю,Між густе гілля біжу…Для заблуканого лося,Щоб ситніш йому жилося,Віхтик сіна прив’яжу.