Автор: Ладижець Володимир

Обіцяв сестричці сома. Володимир Ладижець

В мене вудки, як у тата,Довгі, довгі та міцні!Можна сома підсікатиНа самісінькому дні. Тільки сом таке ледащо —Не клює та не клює!Ось лина впіймаю краще,Бо й нажива добра є… Покладу линка в корзину,Та й на цім розмова вся!Не клює…Та що линина?!От зловлю я карася! А до кінчика гачкаПричеплю я черв’ячка.Не впіймається карась,—Клюне окунь або в’язь,—Є …

Обіцяв сестричці сома. Володимир Ладижець Докладніше »

Грім. Володимир Ладижець

Понад лісомГрім.Хмари мчать щодуху,Ой, тікайте в дім,Затуляйте вуха!Я ж стою собі й сміюся:Громовиці не боюся.Хай гуркоче,Скільки хоче,Не було би тільки граду.А як дощик захлюпоче,Всі його зустрінуть радо,І великі і малі,—Всі колгоспники в селі! Понад лісомГрім.Не піду яВ дім!

У саду під старим дубом. Володимир Ладижець

Ми в саду під сірим грабомСнігову зліпили бабу.З дому моркву я приніс,—Вийшов добрий бабі ніс! І як тільки стали в колюБабі танець станцювати,Загукав до нас Микола:— Йдіть до хати,Кличе мати! —Обігрілись, попоїли,Та й до саду, знов до діла. Тільки хто ж це тут ходив,Бабі носа відкусив?Ми туди,Ми сюди,—У снігу чиїсь сліди. — Може, заєць?— Ні, …

У саду під старим дубом. Володимир Ладижець Докладніше »

Снігурі. Володимир Ладижець

Наша слива у дворіМерехтить в намисті:То обсіли снігуріГомінкі, барвисті. Прилетіли птиці з гір,Де вітри ґелкочуть,Де мороз, як лютий звір,Кригою скрегоче. Прилетіли під вікно,Заспівали зранку,Бо не бачились давноІз малим Іванком. А хлопчина вже підріс —Вищий за сестрицю!Повесні піде у лісПо гриби й суниці. Там багато на горіЄ чорниць, ожини,Там веселі снігуріЗнають всі стежини. Всип, сестрице, снігурамЖита …

Снігурі. Володимир Ладижець Докладніше »

Дідусева біда. Володимир Ладижець

— Ой, дідусю,Чом це в тебеБіла борода?— То зі мною,Люба внучко,Трапилась біда.Я в обід якогось дняЗа столом крутився,Перекинув там горняИ молоком облився.

Мій тато. Володимир Ладижець

Я так ранесенько устав,А вже татуся не застав.Баба каже: Тепло стало.Роботи в полі вже чимало. А в тебе, хлопчику мій, татоНе хто-небудь — механізатор!Прийде аж ввечері із поля,Щось принесе малому Колі: Від зайчика — смачну цілушку,Від їжака — солодку грушку.Ти тільки будь мені слухняним,Поспи хоч трохи, бо ще рано. Татусь у тебе працьовитий,Йому і ніколи …

Мій тато. Володимир Ладижець Докладніше »

Кептарик. Володимир Ладижець

Шию братові кептарик,Шовком вишиваю.Старший братик мій — дударикДуже гарно грає. Ой сопілко калинова!Доки день погасне,Буде братику обноваЯк те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик,Візерунком очі радуй.Старший братик мій — дударикЩе й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова!Доки день погасне,Буде братику обнова,Як те сонце, красна. Одягнеться мій дударик,Хай пишається, гордиться,—В кого є такий кептарикІ така сестриця? Ой сопілко …

Кептарик. Володимир Ладижець Докладніше »

Беріжок, моріжок. Володимир Ладижець

Бережком,Моріжком,Де червоні лози,По росиціНа травицюПожену я кози. Козенята туп-туп-туп,Що там шепче тихо дуб?Може, казочку якусь?Я до нього притулюсь,На дупло наставлю вухо,Буду казочку ту слухать… Жив дідокЗ ноготок,Борода із клоччя,Ноги й рукиЗ дуба й бука,Ще й з квасолі очі. Хоч страшний, а не боюсь,Хай приходить той дідусь!Я борідку розчешу,Потім діда попрошу:Хай ціпок мені змайструє,Той, що кізок …

Беріжок, моріжок. Володимир Ладижець Докладніше »

Криниця. Володимир Ладижець

Понад шляхом, в тихім зворі.Під великим камінцем,Ми з Оксанкою учораРозкопали джерельце. Лиш вода забулькотілаЗ-за похилої берізки,Підійшла до нас несмілоЛісова красуня — кізка. Нахилилась, напиласьТа й у гори подалась. Потім зайчик і куничкаНапилися із кринички. Йшла у ліс якась бабуся,Каже: «Ось де я нап’юся.А яка ж вона смачна,І прозора, й запашна.Вік такої не забуду.От спасибі добрим …

Криниця. Володимир Ладижець Докладніше »

В майстерні. Володимир Ладижець

Прийшов онук в майстерню діда.Приніс кулешу й пиріжкиІ каже дідуЗа обідом:— Візьміть мене в помічники.Мені б рубанокІ фуганок,У руки пилку й долото!Зроблю я півника на ґанок,Що задивується хоч хто!Приб’ю я лиштви під карнизом —Для мене діло це просте!А під вікном на дошці знизуЗроблю мереживо густе.—І відповів дідусь хлопчині:— Бери усе моє начиння,А я вже збоку …

В майстерні. Володимир Ладижець Докладніше »

На розжарені мечі. Володимир Ладижець

На розжарені мечіСонце хмару настромило,Бо хмарисько уночіГрадом вишеньку оббило. Шепчуть зламані гілки:— Нащо, нащо люті грози?Впали в трави ягідки,Мов біди червоні сльози… Втішу вишеньку тремтку,Хай вона не плаче.Взяв мотузочку тонку,Підв’яжу гілляччя. Маю тіста цілий жбанІз овечим лоєм,Прикладу його до ран —Швидко їх загою! Вся біда її минеДо морозів білих…Вишня слухала менеЙ вдячно, шелестіла.

Лю-лі, лю-лі. Володимир Ладижець

Лю-лі, лю-лі, спи, сестричко!Я ж і сам ще невеличкий.Вже втомився колисатиІ пісень тобі співати.Задрімала навіть киця,А тобі усе не спиться…В мене ж є іще робота:Треба глечик зняти з плота,Каченятам дать водички…Лю-лі, лю-лі, спи, сестричко!

Дубочки. Володимир Ладижець

Ми з Іванком у садочкуПосадили по дубочку.Цілий день роботу маєм,—Все по черзі поливаєм,Потім прутиком зміряємЩогодини по разочку:Хто з нас швидше підростає,Ми з ІванкомЧи дубочки?

Хмаринки мчать, мов білі коні… Володимир Ладижець

Хмаринки мчать, мов білі коні,Ген, ген у полонини.Ми вслід їм плескаєм в долоні,—Бо то ж весна вже лине!
У небесах співці крилаті
Вже дзвонять в цимбалята.
Ну, як же нам сидіти в хаті,
Коли у полі свято! Ген перший трактор під горою…Та це ж татусь на ньому!Біжу назустріч борозною,Несу пиріг із дому. На рушничку подам врочисто:— Сама спекла я …

Хмаринки мчать, мов білі коні… Володимир Ладижець Докладніше »

На полонину. Володимир Ладижець

Все на горуПлаєм,Де ростуть густі ялини,Я й ПрокопикПоспішаємДо отар на полонину. Там дідусь овечим сиром,Ягідьми нас почастує.Потім ми візьмем сокиру,Дров для ватри приготуєм,Щоб всю ніч палахкотіла,Щоб лились казкиСтрумками,Як ходив тутДовбуш смілий,Бився в горах із панами.А над нами будуть зорі,Як оті весняні квіти,Будуть пралісиУ зворахТаємниче шепотіти.Буде груди лоскотатиМедовий запах сіна…Ой і добре жПодріматиУ дідуся на колінах!

Не клубись густий тумане. Володимир Ладижець

Не клубись,Густий тумане.
Не вбіляй землі,Морозе,
Хай травиченькаНе в’янеПри гірській дорозі. Там солдатська є могила,Зліг в боюСолдат героєм,Там я квітоньки садилаВлітку під вербою. Хай цвітутьБарвисті рожіУ бійця над головою,Хай усі,Усі прохожіВклонятьсяГерою!

Вірші про зуби, гігієну, лікування

Вірші про зуби

Збірник віршів про зуби і зубчики. Цікаві, аповчальні, веселі вірші про догляд за зубами і про проблеми, які чекають на тих, хто не хоче чистити зуби. Зуби. Грицько Бойко У сестрички Люби Випадають зуби. Всім говорить Люба: — Я тепер беж-ж-жуба! Історія про дірочку в зубі. Марина Степанская – Зуби чистити не буду! І не хочу! …

Вірші про зуби, гігієну, лікування Докладніше »

Як я бабу годувала. Володимир Ладижець

Під вікном стоїть бабуся.Не жива,А снігова.Я бабусіНе боюся,Хоч вона, як та сова:Із картоплі круглі очі,Аж до вух широкий рот.Мабуть, їсти баба хоче,—Віднесу їй бутерброд.— Набирайтесь, бабцю, сили,Їжте хліб і ковбасу.Я ще й каші наварила,Повний горщик принесу! — А горобчики з ялинкиЗацвірінькали ураз:— Щиро дякуєм, Килинко,Дуже добра ти до нас! — Встигла лиш обід покласти —З’їли …

Як я бабу годувала. Володимир Ладижець Докладніше »

Осінь у Карпатах. Володимир Ладижець

Осінь у карпатах

На сотні струн смереки грають. Шумить, гуде сріблястий бук. Калини кетяги над плаєм Самі аж просяться до рук. Спустились череди в оселі, Сліди засипав жовтий лист. Прудкий олень на голій скелі Склика табун, як той горніст. І, наче хвиля в час припливу, Луна по лісу загула, Злякала білку полохливу, Що виглядала із дупла. У небі, …

Осінь у Карпатах. Володимир Ладижець Докладніше »

Скоромовки із звуками [Г], [Ґ]

Вірші багаті на букву Г

Скоромовки із звуками [Г], [Ґ]. Щоб язичок був слухняний. Г, к В сіренької горлички туркотливе горлечко. Ґ Ґава ґаву запитала: – Ти на ґанок не літала? – Не літала я на ґанок, То й проґавила сніданок. Ґ, г Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть. Г, …

Скоромовки із звуками [Г], [Ґ] Докладніше »

Скоромовки і чистомовки на букву З

Скоромовки і чистомовки на букву З

Збірник чистомовок і скоромовок, які допоможуть дітям навчитись красиво і правильно вимовляти звуки З, З’. Скоромовки із звуком [З], [З’] Заєць зяблика зустрів. Ю. Кругляк Заєць зяблика зустрів: — Зебру зжер! Зміюку з’їв!- Зяблик зойкнув:— Значить, заєць — Задавака і зухвалець! Зайчик зілля з’їв у Зіни. В. Ладижець Зайчик зілля з’їв у Зіни, Захотів заїсти …

Скоромовки і чистомовки на букву З Докладніше »