Автор: Копиленко Олександр

Сади цвітуть (про квітень). Олександр Копиленко

Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся. Очі радіють, душа радіє. Радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати …

Сади цвітуть (про квітень). Олександр Копиленко Докладніше »

Покинуте гніздо. Олександр Копиленко (оповідання)

Скільки з’явилося нових квіток! Уже відцвіли блакитні проліски, а в кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії. Ще багато різних жовтих, рожевих і синіх квітів. Веселий місяць, цей травень! Збіглися хлопці на вулиці. Куди йти гуляти? Василь каже: — Ходімо в ліс гуляти, …

Покинуте гніздо. Олександр Копиленко (оповідання) Докладніше »

Найвеселіший місяць (про травень). Олександр Копиленко

Найвеселіший місяць — травень. Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство. А он здалеку озвалася іволга. Десь гучно закувала зозуля. Та найгучніший голос у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак, і чути його чистий голос далеко-далеко… Навіть он …

Найвеселіший місяць (про травень). Олександр Копиленко Докладніше »

Хіба від нічого так тікають? Олександр Копиленко

Погляньте, який кольористий стоїть лiс! Влiтку вiн був зелений, а зараз осiнь, i листя пожовкле. Нiби хтось пофарбував лiс у таку свiтло-жовту фарбу. А пiдiйдiть ближче: одне дерево жовтувате, iнше темнiше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пiшли хлоп’ятка в лiс гуляти. Весело бiгати по м’якому й жовтому листю. Шелестить пiд ногами. …

Хіба від нічого так тікають? Олександр Копиленко Докладніше »

Їжачок. Олександр Копиленко

У дитячому садку є дiвчинка Майя. Тiльки це не та Майя, що у Наталочки. У неї дома лялька у червоному платтячку, вона заплющує й розплющує очi. То лялька Майя. А це дiвчинка Майя у синьому платтячку, i нiколи вона й хвилини не всидить на мiсцi. Все бiгає ця Майя i про все питає виховательку, тьотю …

Їжачок. Олександр Копиленко Докладніше »

Їдальня на дереві. Олександр Копиленко (оповідання)

У дитячому садку в кiмнатi на великому вiкнi висить клiтка. А в клiтцi живе чижик. У нього зеленi груди, аж жовтi. I весь вiн хоч i сiренький, але пiдфарбований зеленим Чижик такий непосидячий i веселий. Вiн або спiває, або лазить по дротинках. Ото причепиться лапками, повисне головою вниз i дивиться на дiтей своїми бистрими-бистрими чорненькими …

Їдальня на дереві. Олександр Копиленко (оповідання) Докладніше »

Переполох. Олександр Копиленко

Олександр Копиленко. Переполох. Оповідання про життя тварин взимку. Малюнки Людмили Постних Олександр Копиленко. Переполох Насипало снігу в лісі багато, такого пухкого снігу та білого. Ходити в лісі взимку важко людині. А на лижах куди завгодно пройдеш. Тихо навколо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець у стовбурах сосен, ялинок та дубів. Скрип-скрип… Тварини лісові не бояться снігу …

Переполох. Олександр Копиленко Докладніше »

Квіти і пісні. Олександр Копиленко

Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітрець їх коливає, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа й чиста. Вже озимина зросла мало не по коліна. Ярі хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави, густі, пахучі, шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць розквіту і щастя. В травні …

Квіти і пісні. Олександр Копиленко Докладніше »

Жовкне листя. Олександр Копиленко

Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля. А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої віти і теж журиться, …

Жовкне листя. Олександр Копиленко Докладніше »

Їдальня для птахів. Олександр Копиленко

Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат. Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, …

Їдальня для птахів. Олександр Копиленко Докладніше »

Весна іде (про березень). Олександр Копиленко. Оповідання

Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо: — Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри? Та ось повертаєшся з школи і мружиш очі від яскравого світла. Сонце вже бавиться. Ще …

Весна іде (про березень). Олександр Копиленко. Оповідання Докладніше »

Копиленко Олександр (1900-1958)

Олександр Копиленко

Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника. Дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Олександр Копиленко був людиною життєрадісної вдачі. Свою літературну діяльність розпочав в 20-і роки 20 століття. У книгах він оспівував багатство людської душі, тайну природи, яку він спостерігав та дуже любив, героїзм трудового народу …

Копиленко Олександр (1900-1958) Докладніше »