Автор: Калинець Ігор

Казка про лінобіль. Ігор Калинець

Казка про лінобіль. Ігор Калинець

Через гори, через доли, крізь міста, ліси і поле, по стежках і без стежок, в дощ, негоду і в погоду, оминаючи горби, і болото, і рови, йшов солдат собі додому: раз, два, три… раз, два, три… Йшов він третій день отак. Раз підвіз його літак, раз узяв на себе поїзд, а здебільше піхотою, не відчувши …

Казка про лінобіль. Ігор Калинець Read More

Пісні калинової сопілки. Ігор Калинець

Пісні калинової сопілки. Ігор Калинець

(Зі збірки “Книжечка для Дзвінки”. 1991 рік, видавництво «Веселка». Художник: Кохаль Наталя) Ярило — Яринко,що у ярім вінку,а хто на білому конику?— А це мій батенько —Ярило.Він золотим ключикомнебо відчиняє,вирій повертає. Рось І русин-довговусин,і коса-русалка,поливали Рось,аж поки не ви-рос-ла. Калина По дорозі із варягу греки спинилося моє ім’я(Ігор)біля калини.— Як називаєшся?— Калина.— А чия будеш?— …

Пісні калинової сопілки. Ігор Калинець Read More

Зірка. Ігор Калинець

Заслухалась зіркацвіркуна,вихилилась через віконце —хотіла ружечку кинутита й сама впала.Підібрав її лопух,думав, що світлячок.Сидить зірка на листкові,до неба високо,до землі чужинно.Ще й очіяк у Дзвінки.— Як ти називаєшся?А вона:— А я цвіркуна слухала.

Сонце. Ігор Калинець

Поза воротаяре золото,ярії роси,сонечко босеколесом, колесомяк гагілочка. Червінцю, червінцю,мені по вінця.Я на купалау воду впало,а у петрівку —в житньому вінкувід серпа втекло,як перепілка. На городіза перелазомсоняшник лузало.Прийшла пава — листя опало.До багаття звезла,бо сонечко змерзло:гори, гори ясно,аби не погасло.

Місяць. Ігор Калинець

Старий місяцьчервоною короюзашерх,як смерека.У старого місяцямурашки бігаютьпід корою.Треба на них дятлаз лісу кликати.А молодийсам ріжками буцається,мов цапок.Старому місяцеві мулько —бік відлежав на хмарині.А молодому не спиться:біжить хвацькочерез усе небо —десь там зіроньки защедрували.

Ліс. Ігор Калинець

Ліс. Ігор Калинець

Піє півень-лісдуже осінню пісню.І гребінець у ньогопалахкотить червоно.І руде пір’я летить —за вітром стелиться.Гарний у тебе голос,півнику,а яким іще буде?Приїде коваль —зі срібла викуєБо той коваль —Морозенко,в нього коникив колокільцях.Він і річку скує,і на кожну гілочкупо сто дзвониківнавішає.

Дим. Ігор Калинець

Втік дим від вогнища,просто у синіх джинсах,розпатланий,та й подався у мандри.Тільки спечену картоплинуприхопив.По дорозі місто.Сів у трамвай —принюхується.Зітхнула кондуктор:— Осінь мені запахла.Залоскотало водієві в носіповернув трамвайі гайнув у гай.«Я не в той трамвай сів»,-подумав димі через вікновистрибнув.

Павутинка. Ігор Калинець

Павутинка. Ігор Калинець

Надумав кленовий листоклинвоходцем прославитисяпавутинку бабиного літа натягнувміж гілками.Зібралося усе листя нацирк дивуватися,а листок ступив крок,другий —світ зелений захитався.Упав листок з високості.Погойдалася павутинка,понудьгувала,взяла та й відв’язалася.Лине собіпонад тролейбусні дроти,що до міста прив’язані,і хизується.Хто ще таку линву бачив,аби сама літала?

Роса. Ігор Калинець

Роса. Ігор Калинець

Розбудилася роса раненько,у росі личко вмила,щоб ще гарнішою бути.Тоді сіла на пелюстціі давай гойдатися.А сорока,на блискітки ласійка,тут як тут:що то за коштовний камінець?Тільки хтіла дзьобнути,а воно на пелюстці гойдається.Скреготнула зубамита й подалася далі.А промінь прилетів,взяв росу за рученьку —і злинули обоєв блакитне поле.

Туман. Ігор Калинець

Устав туман удосвіта,запряг сиві воли —та й почумакував у Кримпо сіль.У степуназдогнало сонце,хоч би якась балочка —сховатися ніде.Пропав тумані сиві воли.Пере мрякана кладцівишиване хустята й побивається:— Де той туман забарився?Солі ні крупинки,прісні мої сльози.

Камінь. Ігор Калинець

Камінь. Ігор Калинець

Поверталася річка з гірі думала,що рожеву рибкунесе.А то не рибка,а плескатий камінчик.Розсердилася річка —і жбурнула його на берег.Який гарний плесканчик,—зраділа дівчинкаі в садку його посадила.— Рости, камінчику,великий,я тебе поливатиму.Росте камінчик без коріння —виріс рожевим каменем.Тепер він як скеля.Та серце м’яке маєі маленьку дівчинкулюбить.

Веселка (казка-поема). Ігор Калинець

Казка про сім сестер і Чорного Князенка. Ігор Калинець

Ігор Калинець “Книжечка для Дзвінки”. 1991 рік, видавництво «Веселка». *** Якось, дивлячись на вечорове небо, мені згадалося Шевченкове: Зоре моя вечірняя, зійди над горою, Поговорим тихесенько в неволі з тобою. Розкажи, як за горою сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка воду позичає. З того й почалося: Було семеро нас у Матері Білої. Послала Мати Червону …

Веселка (казка-поема). Ігор Калинець Read More

Географічні загадки. Ігор Калинець

А ці загадки з географії:На півночі — Біле, на півдні — Чорне, що поміж ними?(Між Білим і Чорним морями Європа.) На сході Жовте,на заході — Червоне,що поміж ними?(Між Жовтим і Червоним морями Азія.) Два брати з Чорногори зійшли,до Пруту побігли:один Чорний, другий Білий.(Білий Черемош і Чорний Черемош.) Я не храм, що білий зверху, та зовуся…(Біла …

Географічні загадки. Ігор Калинець Read More

Стежечка. Ігор Калинець

Ходім зі мною, стежечко.Обережно,не зачепися за камінець,переступи соломкуі під спориш не ховайся,—все одно бачу. А там,за городом,ого як ти виросла!Сама біжиш,через струмок перескакуєш,батіжком по пилюці цвьохаєш,за суницею збочуєш,топчеш горох при дорозі. Коли б глянути, стежко,он з тої горина всенький світ! Тільки не поспішай:така верчена ти,як дзига.Але ж світ красний —голова крутиться…

Криничка. Ігор Калинець

Сплю глибоко-глибоко.А ще глибше —мати моя підземна. Я їй про зорі розповідаю,а вона — про коріння дуба. Я їй про хмаринку,а вона студеним молокоммене поїть. Я їй про метелика,а воназ водяного царстварусалку приводить. А оце весняна калинане хоче забрати з менесвою подобу. Тільки сонцеп’є та п’єкалинову водучерез золоті соломинки.

Повітряна кулька. Ігор Калинець

На повітряній кульці були дуже гарно намальовані червоні вуста, що усміхалися. Таких чудових кульок дуже мало на світі. Може, п’ять, а може, три. Ось таку кульку мала Настуся. Вона любила свою усміхнену кульку, але завжди тримала її за нитку. Настуся боялася, щоб кулька не вирвалася з рук і не подалася кудись із вітром. Або, не …

Повітряна кулька. Ігор Калинець Read More

Казка про годинники. Ігор Калинець

Казка про годинники. Ігор Калинець

— Добрий вечір! — сказав Місяць головному Міському годинникові, що мешкав на високій ратушевій вежі.— Ніколи не знаю, чи чотири рази казати тобі “добрий вечір”, чи лиш раз. Справа в тому, що Ратушевий годинник мав аж чотири обличчя — на кожнім боці вежі, і деколи Місяць вітався до кожного обличчя зокрема. — Бам-бам-бам-бам-бам-бам-бам-бам,— відповів годинник, …

Казка про годинники. Ігор Калинець Read More

Вірші про дощ, блискавку, веселку. Ігор Калинець

Збірник віршів Ігоря Калинця про природу

Блискавка. Ігор Калинець Живе собі королевакоролева темряви кортить їй зазирнутиу дзеркалоа темно зблиснена митьсвітлом зазирне хто на світі найгарніший ви ваша темністьвідкаже дзеркалопохапцем заспокоїться королевана часину сказано писана красуня Веселка. Ігор Калинець надягла веселкастрічок стрічокяк у святовзяла коромислоі пішла до річки дорогою перестрів їїкнязенко Соняшникіз золотим черевичкомв руці поміряла веселкаякраз на ніжку от вони й побралися Грім. Ігор …

Вірші про дощ, блискавку, веселку. Ігор Калинець Read More

Вірші про писанку

Писанка. Надія

Збірник віршів українською мовою про великодні писанки і крашанки, про процес їх виготовлення та емоції, які пов’язані з Великоднем у діток і дорослих. Великодня гра. Марія Хоросницька Стали діти у кільце.В кожного в руках яйце.Марті випало на славуРозпочати цю забаву,Дуже милу, престаруВеликодню гру.Ходить дівчина кільцемІ постукує яйцем…Що не стукне – трісь і трісь, –Яйця тріскають чиїсь…Мартине …

Вірші про писанку Read More

Новорічна листівка. Ігор Калинець

Щедрик, щедрик, щедрівонькатам, де наша дівонька.Де вона вечоритьсходять ярі зоріз місяцем-обкраємтам, де вечеряє. Щедрик, щедрик, щедрівонькатам, де наша дівоньказасвітила свічкуна цілу світличку,світляна, пречистасвіччина вітчизна. Щедрик, щедрик, щедрівонькатам, де Українонькакраєм неозорим:на дні — дніпрозорі,обкрай-місяченько,білозор Шевченко.

Коляда. Ігор Калинець

До маленької Звенислави прийшла колядаіз звіздарем і торбою, що все помістить.Мучить Звенислава бабусю: дай і дайз ялинки ночі медівник місяця! Покотилися зайчики — обкачані в снігу клубкиі давай Звениславі нахиляти ялицю.А місяць, звичайно, з того всього кпить,бо підв’язаний міцно на золотій нитці. Тільки осипається скляного снігу слюда,і зірка, як куля, стовклася на площі міста.Перший раз …

Коляда. Ігор Калинець Read More

Колядка. Ігор Калинець

Лежить хлопчик у кошарі,несім хлопчикові дари:по зіроньці, по зіроньціі по ясному місяцю. Зчудувалась чиста Діва —над дитятком плаче з дива,і зіронька, і зіронька,і місяць ясненький. Йшли ми, Панно, з Україниі вломили пук калини,по зіроньці, по зіроньціі по ясному місяцю. Витри, Панно, слізки в оці —то калина, а не кровця,і зіронька, і зіронька,і місяць ясненький.

Вірші про вітер. Збірник віршів

Вірші про вітер

Збірник віршів для дітей. Вірші про вітер: про теплий літній вітерець, про осіннього вітра трудівника, вірші про весняний вітер і холодний зимовий. Вірші про вітер українською мовою.  Весняний вітер. Наталка Поклад – Звідки?– Десь із далини.– А як зветься?– Весняний.Він дива творити вміє:землю збудить і зігріє,вихори закрутить дужі,висушить стежки й калюжі,–й виткнуться – лиш не …

Вірші про вітер. Збірник віршів Read More