…В чорних Моринцях морок – міркою,
Хатка – хвіртка вітрам на пустці.
В темну хату свічою-вірою
Йшла Земля у старенькій хустці.
І коли кривуватими клинцями
Степ у небо ввігнав борозну,
У хатині, хилині, сірині
Розродилась Земля на Весну.
А ще в бурю, у бурю в розпачі,
Коли холод проймав до кісток,
Світ новий зачинався вдосвіта,
В світ новий вирушав Пророк.
Кримська І. А. «Непідкуплені дзвони» 2001 рік.
Матеріал надав Володимир ПОРТЯНКО, заслужений працівник культури України.
Поділіться з друзями:
