Я так ранесенько устав,
А вже татуся не застав.
Баба каже: Тепло стало.
Роботи в полі вже чимало.
А в тебе, хлопчику мій, тато
Не хто-небудь — механізатор!
Прийде аж ввечері із поля,
Щось принесе малому Колі:
Від зайчика — смачну цілушку,
Від їжака — солодку грушку.
Ти тільки будь мені слухняним,
Поспи хоч трохи, бо ще рано.
Татусь у тебе працьовитий,
Йому і ніколи спочити.
Щоб не втомились в тата ноги,
Поспи, Миколко, і за нього.
Я вже слухняний, я лягаю,
Вже й навіть очі закриваю,
Бо в кого ж є такий ще тато?
За нього мушу я поспати.