8. Буря
Але тут знялася буря. Дощ! Вітер! Блискавка! Грім! Хвилі зробились такі великі, що на них страшно було дивитись.
І раптом — трах-тар-ра-рах! Почувся жахливий тріск, і корабель похилився набік.
— Що таке? Що таке? — спитав лікар.
— А-ва-рі-я! А-ва-рі-я! — закричала папуга.— Наш корабель налетів на скелю і розбився! Ми потопаємо. Рятуйся хто може!
— Але я не вмію плавати! — закричала Чичи.
— Я теж не вмію!— закричала Хро-Хро.
І вони гірко заплакали. На щастя, Крокодил посадив їх на свою могутню, широку спину і поплив по хвилях просто до берега.
Ура! Всі врятовані! Всі щасливо добралися до Африки. Але їхній корабель загинув. Величезна хвиля налетіла на нього і розбила його на трісочки.
Як вони повернуться додому? Адже іншого корабля в них нема. І що вони скажуть моряку Робінзону?
Вже сутеніло. Лікар та його звірі дуже хотіли спати. Вони промокли до кісток і стомилися. Але лікар і не думав про відпочинок:
— Швидше, швидше вперед!
Треба поспішати! Треба врятувати мавп! Бідні мавпи хворі, і вони ніяк не діждуться, щоб я вилікував їх!