7. До Африки!
Звірі нашвидкуруч поскладали речі і вирушили в путь. Вдома залишилися тільки зайці, та кролі, та їжаки, та кажани.
На березі моря звірі побачили чудовий корабель. Тут же на пагорку стояв моряк Робінзон. Ваня й Таня разом із свинкою Хро-Хро та мавпою Чичи допомогли лікареві внести чемодани з ліками.
Всі звірі зійшли на корабель і хотіли вже вирушати в путь, коли раптом лікар голосно закричав:
— Заждіть, заждіть, будь ласка!
— Що сталось? — спитав Крокодил.
— Заждіть! Заждіть! — кричав лікар.— Адже я не знаю, де Африка! Треба піти й спитати.
Крокодил засміявся:
— Не ходи! Заспокойся! Ластівка покаже тобі, куди пливти. Вона часто бувала в Африці. Ластівки літають в Африку щороку на зиму.
— Звичайно! — сказала ластівка.— Я з радістю покажу тобі дорогу туди.
І вона полетіла поперед корабля, показуючи лікареві дорогу.
Вона летіла до Африки, а лікар Айболить спрямовував корабель услід за нею. Куди ластівка, туди й корабель. Уночі ставало темно, і ластівки не було видно. Тоді вона засвічувала ліхтарик, брала його у дзьоб і летіла з ліхтариком, так що лікар і вночі міг бачити, куди йому вести своє судно.
Їхали вони, їхали, раптом бачать — летить їм назустріч журавель.
— Скажіть, будь ласка, чи не на вашому кораблі славнозвісний лікар Айболить?
— Так,— відповів Крокодил.— Славнозвісний лікар Айболить знаходиться на нашому кораблі.
— Попросіть лікаря, щоб він плив якнайшвидше,— сказав журавель,— бо мавпам стає все гірше й гірше. Вони ніяк не діждуться його.
— Не турбуйтесь! — сказав Крокодил.— Ми мчимось на всіх парусах. Мавпам не доведеться довго ждати.
Почувши це, журавель зрадів і полетів назад, щоб сказати мавпам, що лікар Айболить уже близько.
Корабель хутко біг по хвилях. Крокодил сидів на палубі і раптом побачив, що назустріч кораблеві пливуть дельфіни.
— Скажіть, будь ласка,— спитали дельфіни,— чи не пливе на цьому кораблі славнозвісний лікар Айболить?
— Так,— відповів Крокодил.— Славнозвісний лікар Айболить пливе на цьому кораблі.
— Будь ласка, попросіть лікаря пливти швидше, бо мавпам стає все гірше й гірше.
— Не турбуйтесь! — відповів Крокодил.— Ми мчимось на всіх парусах. Мавпам не доведеться довго ждати.
Вранці лікар сказав Крокодилові:
— Що це там попереду? Якась велика земля. Я гадаю, це Африка.
— Так, це Африка! — вигукнув Крокодил.— Африка! Африка! Скоро ми будемо в Африці! Я бачу страусів! Я бачу носорогів! Я бачу верблюдів! Я бачу слонів!
Бачу, бачу Африку,
Африку мою!
Знов я буду в Африці,
в рідному краю!
Поділіться з друзями:
