3. Лікар Айболить за роботою
Щодня до лікаря приходили звірі лікуватися. Лисиці, кролі, тюлені, кабани, верблюденята — всі приходили до нього здалека. У того болів живіт, у того зуб. Всім їм лікар Айболить давав ліки, і вони одразу видужували.
Одного разу прийшло до лікаря безхвосте козеня, і лікар пришив йому хвіст.
А потім з далекого лісу прийшла, вся в сльозах, ведмедиця. Вона жалібно стогнала й пхикала: з лапи в неї стирчала велика колючка. Лікар витяг колючку, промив рану й помастив її своєю чудодійною маззю.
Біль у ведмедиці в ту ж хвилину пройшов.
— Чака! — закричала ведмедиця і весело побігла додому — в рідне лігво, до своїх ведмедяток.
Потім до лікаря приплентався хворий заєць, якого мало не загризли собаки. А потім прийшов хворий баран, який дуже застудився й кашляв. А потім прийшли двоє курчат і привели індика, який отруївся грибами поганками. Кожному, кожному лікар давав ліки, і всі в ту ж мить видужували, і кожен казав йому «чака».
А потім, коли всі хворі пішли собі, лікар Айболить почув, ніби щось шарудить у нього під дверима.
— Увійдіть! — гукнув лікар.
Тут метелик увійшов та заквилив:
— Я на вічці собі крильце обпалив.
Поможи мені скоріше, Айболить:
Дуже крилечко обпечене болить!
Лікар Айболить пожалів метелика. Він узяв його двома пальцями, поклав на долоню і довго розглядав обгоріле крилечко.
А потім усміхнувся й весело сказав метеликові:
— Не журися, друже мій!
На бочок лягай мерщій:
полікую вмить тебе
і пришию голубе,
чудове,
шовкове
крилечко!
І пішов лікар до сусідньої кімнати і приніс звідти цілу купу різноманітних клаптиків — оксамитних, атласних, батистових, шовкових. Клаптики були різноколірні: голубі, зелені, чорні. Лікар довго рився в них, нарешті вибрав один — яскраво-синій з червоними цяточками. І зразу ж викроїв з нього ножицями чудове крилечко і пришив його метеликові.
Тут метелик вмить зрадів,
танцювати полетів
разом з бабкою та
бджілкою під березовою гілкою.
А веселий Айболить
із вікна йому кричить:
— Добре, добре, веселись,
тільки свічки бережись!
Увечері він приліг на диван і солодко заснув, і йому стали снитися білі ведмеді, олені, моржі.Так порався лікар коло своїх хворих аж до пізнього вечора.
І раптом хтось знову постукав до нього в двері.
Поділіться з друзями:
