2. Мавпа Чичи
Одного вечора, коли всі звірі спали, до лікаря хтось постукав.
— Хто там? — спитав лікар.
— Це я,— відповів тихий голос.
Лікар відчинив двері, і до кімнати ввійшла мавпа, дуже худа й брудна. Лікар посадив її на диван і спитав:
— Що в тебе болить?
— Шия,— сказала вона і заплакала.
Тут тільки лікар побачив, що в неї на шиї велика мотузка.
— Я втекла від злого шарманщика,— сказала мавпа і знову заплакала.— Шарманщик бив мене, мучив і всюди тягав за собою на мотузці.
Лікар узяв ножиці, перерізав мотузку і помастив мавпі шию такою доброю маззю, що шия відразу перестала боліти. А потім він скупав мавпу в ночвах, дав їй попоїсти і сказав:
— Живи в мене, мавпо. Я не хочу, щоб з тебе знущались.
Мавпа була дуже. рада. Але коли вона сиділа за столом і гризла великі горіхи, що ними її почастував лікар, до кімнати вбіг злий шарманщик.
— Віддай мені мавпу! — закричав він.— Ця мавпа моя!
— Не віддам! — сказав лікар.— Нізащо не віддам! Я не хочу, щоб ти мучив її.
Оскаженілий шарманщик хотів схопити лікаря за горло.
Але лікар Айболить спокійно сказав йому:
— Забирайся геть зараз же! А якщо ти битимешся, я покличу собаку Авву, і вона покусає тебе.
Авва вскочила до кімнати і грізно сказала:
— Рррр…
Звіриною мовою це значить:
«Тікай, бо вкушу!»
Шарманщик злякався і втік не озираючись. Мавпа залишилась у лікаря. Звірі скоро полюбили її і назвали Чичи. Звіриною мовою «чичи» значить «молодчина».
Як тільки Таня й Ваня побачили її, вони в один голос вигукнули:
— Ах, яка вона мила! Яка чудова!
І зразу ж почали гратися з нею, як з своєю найкращою подружкою. Вони гралися і в квача, і в м’яча, а потім усі троє побралися за руки і побігли на берег моря, і там мавпа навчила їх танцювати веселий мавпячий танок, який звіриною мовою зветься «ткелла».
Поділіться з друзями:
