10. Чому повтікали щури
Нелегко було журавлям тягти за собою важкий корабель. За кілька годин вони так стомилися, що мало не впали в море. Тоді вони підтягли корабель до берега, попрощалися з лікарем і полетіли собі на рідне болото.
Лікар довго махав їм услід хусткою.
Але тут до нього підійшла сова Бумба і сказала:
— Поглянь-но туди. Бачиш — там на палубі щури! Вони стрибають з корабля просто в море і пливуть до берега один за одним!
— От і добре! — сказав лікар.— Щури шкідливі, і я не люблю їх.
— Ні, це дуже погано! — зітхнувши, сказала Бумба.— Адже щури живуть внизу, в трюмі, і ледве тільки на дні корабля з’явиться теча, вони бачать цю течу раніш за всіх, стрибають у воду і пливуть просто до берега. Значить, наш корабель потоне. Ось послухай сам, що говорять щури.
Саме в цей час з трюма вилізли два щури, старий та молодий. І старий щур сказав молодому:
— Вчора ввечері йду я до себе в нірку, коли це бачу — в щілину так і цебенить вода. Ну, думаю, треба тікати. Завтра цей корабель потоне. Тікай і ти, поки не пізно.
І обидва щури кинулися в воду.
— Так, так,— скрикнув лікар,— я згадав! Щури завжди тікають перед тим, як кораблеві потопати! Ми зараз же повинні тікати з корабля, інакше ми потонемо разом з ним! Звірі, за мною! Швидше! Швидше!
Він зібрав свої речі і швидко збіг на берег. Звірі поспішили за ним. Довго вони йшли піщаним берегом і дуже втомилися.
— Сідаймо і відпочиньмо,— сказав лікар.— І поміркуймо, що нам робити.
— Невже ми тут залишимось на все своє життя? — сказав Тягништовхай і заплакав.
Рясні сльози так і котилися з усіх його чотирьох очей.
І всі звірі почали плакати разом з ним, бо їм усім кортіло повернутися додому.
Та раптом прилетіла ластівка.
— Лікарю, лікарю! — закричала вона.— Трапилось велике нещастя: твій корабель захопили пірати!
Лікар схопився на ноги.
— Що вони роблять на моєму кораблі? — спитав він.
— Вони хочуть пограбувати його,— відповіла ластівка.— Біжи швидше й прожени їх звідтіля!
— Ні,— сказав лікар з веселою усмішкою,— проганяти їх не треба. Хай собі пливуть на моєму кораблі. Далеко не запливуть, ось побачиш! Краще ходімо, і поки вони не помітили, візьмімо собі в обмін їхній корабель. Ходім і захопимо корабель піратів!
І лікар помчався по берегу. За ним — Тягништовхай і всі інші звірі.
Ось і піратський корабель. На ньому нема жодної людини. Всі пірати — на Айболитьовому кораблі.
— Тихше, тихше, не шуміть! — сказав лікар.— Пробираймось тихесенько на піратський корабель, щоб ніхто не побачив нас!
Поділіться з друзями:
Поділіться з друзями: