Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. Не те, що Касян – за панича убирався і до Бога пішов жалітися на людей.
– Вони, – каже, – Миколу шанують, почитають, на його ім’я церкви будують, а мене і згадують!
Бог вислухав Касяна та й каже до янголів:
– Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!
– Немає його на небі! – кажуть янголи.
– А де ж він?
– Пішов на Чорне море людей рятувати.
– Почекай, – каже Бог до Касяна, – Микола прийде, тоді поговоримо!
За якийсь час Бог знов посилає янголів за святим Миколою.
– Немає його. – кажуть янголи, – на землі людей від пожежі рятує!
Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.
– Немає його,- відповідають янголи, – він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє!
Аж за четвертим разом з’явився святий Микола перед Богом: у старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязі.
– Де ти був? – спитав Бог.
А святий Микола йому відповідає:
– Помагав мужикові воза з багна витягнути!
– Ось бач, – каже Бог до Касяна, – за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут на небі кутки обтираєш. Йди геть від мене! Будуть тебе люди боятися, але не будуть шанувати.
Мандрівка святого Миколая: Антологія. Легенди, казки, оповідання / Упорядник З.Жук. – Львів: Свічадо, 2008.
Поділіться з друзями:
