Ой, люлі-люленьки,
чуєш – зозуленька
шле нам з годинника
тихе «ку-ку».
Вечір, як кішечка,
ліг біля ліжечка
і задрімав на хідничку.
Брате малесенький,
я колисатиму,
і стерегтиму тебе від біди.
Лиш серед ніченьки
свою сестриченьку,
дуже прошу –
ти не буди. . .
Гойда-гойдашечки.
Крилами пташечки
з листя вечірнього
збили росу.
Рутою-м’ятою,
любого братика
в марево снів
перенесу.
Поділіться з друзями:
