Коли лягаєш спати, сину,
перед молитвою щораз
перегорни прожиту днину:
чи не приніс кому образ,
щось діяв нині довгождане —
чи марнотою день стелив. . .
Бо як без тебе сонце встане,
щоб душу сором не спалив.
Коли до сну відходиш, доню,
сьогодні, завтра — перед тим
пошли у спогади погоню,
яким той день залишиш ти:
щоб пам’ятати чи забути,
у щедроті чи порожнем?
Бо, може, в кожного з нас
бути минулий день — останнім днем.
(Олег Герман)
Поділіться з друзями:
