Жив собі маленький гном
у малім будинку в лісі.
Молоко пив перед сном
І сушив гриби на стрісі.
Влітку ягоди збирав
на зеленім лузі,
зрідка трохи сумував,
що не мав він друзів.
Взимку якось під човном
Нявкання почув наш гном.
Змерз маленький котик,
Крижаний на дотик.
«Не страшна тепер нам хуга!» −
Гном сказав малому.
І свого нового друга
Він поніс додому.