Гнатове виправдання. Євген Бандуренко
Вірш про те, як не можна ставитись до книжок, незалежно від того, кому вони належать. Повчальний вірш Євгена Бандуренко для дітей різного віку.
Завітав якось до Гната
Родіон
Та й не вірить: це насправді,
А чи сон?
Гнат над книжкою схилився
Як мара
І підряд усі малюнки
Видира.
Родіон його за руку:
— Друже мій!
Що ти робиш? Схаменися!
Пожалій!
Зиркнув Гнат на Родіона
Із-під брів
І, показуючи книжку,
Відповів:
— Ну чого б її жаліти
Мусив я,
Як вона бібліотечна —
Не моя!..
Поділіться з друзями:
