Дитинства кроком зміряні стежинки,
До стерні обгорілий очерет,
На бараболі ранішні краплинки,
Бабусі білі сливи наче мед.
І озеро, біля якого їли кашу,
Дрімучий ліс, який насправді парк.
У чому неповторна сила ваша?
У чому таємниця ваших чар?
Ця простота, жива картина вічна,
Зимою біла, літечком рясна
Дзвенить в душі, в життя сурмою кличе,
Як паска добра мамина смачна.
Я заплітаю в кожен час і днину
Нерукотворні спогади малі,
Як закладає хлібороб зернини
Між брилами родючої ріллі.
І проростають сонячні стеблини
В буденні справи, поклики, діла
З маленьких мрій маленької дитини,
Яка колись тут пагоном росла.
Поділіться з друзями:
