Живі гриби. Сутєєв Володимир. Оповідання

Пішов якось їжак по гриби, щоб діточок нагодувати. Зима попереду довга, без припасів – ніяк не можна.

Багато грибів набрав, усім їжачкам вистачить, ще й друзів є можливість пригостити.

А Микита й Денис теж вирішили по гриби до лісу піти. Та от тільки всі гриби кудись поділися, під листочками та під гілками сховалися.

Раптом бачать хлопці під деревом невеличкий горбок, а на ньому грибів – видимо й невидимо! І білі, і підберезовики, і маслюки!

От хлопці зраділи! Кинулися до чудового горбочка.

А той раптом скочив на ніжки та як дремене!

От хлопці здивувались! Ще не доводилося їм живих грибів бачити!

А їжак з грибами додому прибіг, усіх їжачків нагодував, ще й на зиму вистачило!

Поділіться з друзями:

FacebookViberTelegramMessengerSkypeEmailTwitterShare
  • Час читання:1 хв. читання