Вихвалявсь малий Петрусь. Євген Бандуренко

Вихвалявсь малий Петрусь: — Як не віриш — поклянусь, Що ні вовка, ні ведмедя Й навіть лева не боюсь! — Не боюся, не боюся! Перебила його Люся, Ледве стримуючи сміх. Ну, а де ж ти бачив їх? І, крутнувшися на ніжці, Відповів сестрі Петрусь: Бачив звірів я у книжці, Що купив мені татусь… (Євген Бандуренко)

Він образився дарма. Євген Бандуренко

Він образився дарма

Вбіг з альбомом нерозлучним Вова в батьків кабінет: — Ось поглянь, — гукнув він гучно, Змалював я твій портрет! Тато глянув; — Що ж, чудово! Тільки що це за дива? Чом, скажи, у мене, Вово, Зеленаста голова? Посміхнулись очі хитрі: — Ти образився дарма! Що поробиш — на палітрі фарби лисої нема!.

Догадлива Соня. Євген Бандуренко

Вірші про окуляри

Почепивши окуляри, Почитать дідусь приліг, Та одначе незабаром Сон старого підстеріг. Поруч бавилася Соня, І матуся їй кива: — Ти б зняла із нього, доню, Окуляри, щоб спросоння Не розбив він їх, бува.— Розвело дівча руками, В оченятах блиснув сміх: — Знять? А як же сни він, мамо, Буде бачити без них?!

Похвалився. Євген Бандуренко

А ви знаєте, як потрібно поводитись під час вистави у театрі? Вірш Євгена Бандуренко про Сашка, який на виставі побував і з великим начальником поговорив:) Похвалився. Євген Бандуренко Сашко в театрі побував І став хвалитися — куди там! — А я, татусю, розмовляв З одним начальником сердитим! — І що ж начальник той хотів? Які … Читати далі

Тільки сині. Євген Бандуренко

— А покажи-но Чорне море,— Звернувсь учитель до Юрка. Юрко підвівсь і пильним зором По карті з краю в край блука. Блукав, блукав, а по хвилині Невинно очі підніма: — А тут моря все тільки сині, А чорних — жодного нема!.. (Євген Бандуренко)

Чого бусол на одній нозі стоїть. Євген Бандуренко

Братик і сестричка Грались на траві, Коли глядь — дрімає Бусол на хліві. Блиснула цікавість В дівчинки з-під вій: — А чому стоїть він На нозі одній? А хлопчак поважно: — От тобі і на! Ну, яка ж, сестричко, Ти ростеш смішна! Та коли б і другу Ногу він підняв, То стоять не зміг би … Читати далі

Це вже й зараз видко. Євген Бандуренко

— Я плавець! — хвалився Влас, Ідучи купатись.— І зі мною серед вас Нікому змагатись. Клим сопів, зітхав Івась І мовчала Алла, Тільки, смілива й метка, Галя відказала: – Що там з тебе за плавець, Ми побачим швидко, А що добрий хвастунець, — Це вже й зараз видко!

Невдалі лови. Євген Бандуренко

Всі діти слухають урок, Понаставляли вуха, І тільки Петрик при вікні Учителя не слуха. Бо поглядає у вікно, Бо лине він думками На берег Бугу, де сидять Рибалки із вудками. Вже й сам він вудку закида Із берега крутого, Та раптом вчитель підійшов І запитав у нього: — Ану-бо, мрійнику, скажи, Про що ішла тут … Читати далі

Панасова химера. Євген Бандуренко

От нарешті і збулося Все, чого так ждав Панас: Надійшла жадана осінь — Він пішов у перший клас. Але потім захимерив: «Ну, який же я школяр, Як у мене тих паперів Тільки зошит та буквар! Он у брата, що в десятім, Аж тріщить портфель від книг!» Тут хлопчак свого завзяття Більше стримати не міг. Вбіг … Читати далі

Про малого Вовку та його обновку. Євген Бандуренко

Радий був сьогодні Вовка, Як ніхто з хлоп’ят, Бо йому гуцулку мати Справила до свят. Від спокуси, щоб похвастать, Втриматись не міг, Перед дзеркалом крутнувся Й швидше за поріг. Тільки з хати на подвір’я Вибіг напоказ, Як йому біжить назустріч Друг його Тарас. Сніжно-біла безкозирка, Чорний обідець, Ще й дві стрічки за плечима Розвіва вітрець. … Читати далі

Чобітки. Євген Бандуренко

Вірш про шанобливе ставлення до власних речей. Дуже повчально! Чобітки. Євген Бандуренко Батько справив Петрусеві Чобітки, Що вдягнув і танцюрист би Залюбки. Лиш суконкою злегенька Проведи, Як засяють і халяви Й переди. А які у них підбори, А ранти! Тільки, жаль, не вмів Петрусь їх Берегти. Йде зі школи він додому Й не мина Ні … Читати далі

Чого не тоне пароплав. Євген Бандуренко

Чого не тоне пароплав. Євген Бандуренко

На прибережному піску Смагляві діти гралися І в синю далечінь морську З цікавістю вглядалися. От показався пароплав, Немов хмарина сиза. — Невже ж він,— Петрик запитав, Насправді із заліза? — І дно залізне, і боки, А от пливе — не тоне! — Незрозуміло для Луки І навіть для Антона. — А це тому,— сяйнув Олесь … Читати далі

Однокашник. Павло Глазовий

— Хто там, синку, в двері стукав? — Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, що приїхав із села до нас, Що колись ходив з тобою у четвертий клас. — Йди скажи: немає татка.  То якесь брехло. У четвертім нашім класі лисих не було.

Маленький дачник. Павло Глазовий

Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське те хлопченя, Як на вулиці уздріло — що б ви думали? — коня. Довго-довго із-зі тину придивлялося воно, Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: — Но! — Дядю, коник не поїде! — … Читати далі

Брехунець. Павло Глазовий

Докоряє дід старенький внукові малому: — Я, як був таким маленьким, не брехав нікому. — Засвітилися лукаво очі у хлоп’яти: — А як стали вже великим, почали брехати?

Подвиг Івася. Михайло Білецький

У автобус на зупинці увійшла бабуся. Хлопчик швидко підхопився, весело всміхнувся. — Я постою, не біда… Сядьте, — мовив басом. Сам навколо погляда, чи не скажуть часом: «Молодчина наш Івась, він культурний, чемний… Наш Івась в четвертий клас ходить недаремно!» … Та ніхто його чомусь похвалить не хоче. І тоді він до бабусі нахиливсь й … Читати далі

Настирливий. Грицько Бойко

— Ти спиш, Семене, при вікні? — Ні. — То, може, плачеш в тишині? — Ні. — Одержав вісті ти сумні? — Ні. — То просто думаєш, дивак? — Так. — Про що ж ти думаєш, Семене? — Щоб відчепився ти від мене!

Товариська допомога. Інна Кульська

В Данька до математики незаперечний хист. Данько моргає: «Братики, та я ж не егоїст? Кому скатати — прошу! Ось мій домашній зошит!» Приємна в хлопця риса є: одверта він душа. Три парти в нього списує, і кожен поспіша. Списали й кажуть: «Класно! Данько одвів біду!» І радий той: «Ну, ясно! Хіба я підведу?» А друзі … Читати далі

Капелюх. Галина Малик

Вірші про муху для дітей

Веселий жартівливий вірш про муху для дітей. Одна весела муха купила капелюха. Купила капелюха і натягла на вуха! Хоч і знала, що у мух не буває, не буває, не бува ніколи вух!

Жарти. Микола Петренко

Жартівливі вірші Миколи Петренка для дітей. Читайте на МегаЗнайка: “Полювання”, “Чом не ростуть вареники?” Полювання. Микола Петренко От зібрався сірий заєць У гай по кислиці. Тільки вибіг на горбочок — Аж ідуть мисливці. Заєць вуха як прищулив Та й шасть попід гаєм. — Зачекай! — кричать мисливці. Ми тебе спіймаєм!.. Запрягали сім пар волів Зайця … Читати далі

Миколка-першокласник. Надія Кир’ян

Перший раз малий Микола Став збиратися до школи. Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку, М’яч, перо, граблі, подушку, На обід м’яку пампушку, Двох ведмедиків, лопату, Білочку руду хвостату, Лук, і стріли, і рушницю, Ще й пухкеньку паляницю, Ще стільця, стола і парту І географічну карту, Трактора, машинку, мило — Вже й надворі звечоріло. … Читати далі

Про бабусю, козу і капусту. Головко Олег

Про бабусю, козу і капусту

Бабуся козу по капусту послала.
Бабусі коза капустину зірвала.
Зірвала та й дума коза край доріжки:
— А що, як листочків попробую трішки? ..

Малий. Платон Воронько

Дуже цікавий віршик про хлопчика, який хотів, щоби йому дозволяли робити усе те, що робить тато. А ваші діти теж хочуть бути дуже самостійними? Для них цей вірш Платона Воронька. Малий. Платон Воронько О, татові добре – Замажеться в сажу, І мама нічого, Нічого не скаже. Води підігріє І кличе: – Вмивайся. А як я … Читати далі

Збірка “Ворона-каркарона”. Грицько Бойко

Веселі, повчальні, оптимістичні, прості у запам’ятовуванні вірші Грицька Бойка – це справжнє свято для дітлахів. Читайте їх, вчіть напам’ять, вчіться і веселіться!

Збірка “Жарти”. Грицько Бойко

На даній сторінці нашого сайту пропонуємо вашій увазі збірочку творів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку “Жарти” із однойменної книги Грицька Бойка. Тут Ви знайдете повчальні віршики про дітей, тварин, птахів і весело і корисно проведете час!   Пилипок. Грицько Бойко Груш, що висять в холодку, Наче на принаду, Захотілось Пилипку З колгоспного саду. Три … Читати далі

Про Степана і сметану. Збірка віршів Грицька Бойка

Короткі веселинки підказують діткам як потрібно і як не варто поводитись у різноманітних ситуаціях. Вірші Грицька Бойка для дітей.

Чому Тимко подряпаний?. Грицько Бойко

— Чому це ти подряпаний? — Юрко Тимка пита. Тимко йому відказує: — Та я ж купав кота! — А я от не подряпаний, Хоч теж купав свого… — Еге, ти ж не викручував І не сушив його! (Грицько Бойко)