Байка – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди.
Голодний Вовк, що лиш розбій творив,Якось вночі Вівчарці говорив:— Нема за мною й крапельки вини.Я зовсім вже не той, що був допіру,Я з вівцями давно бажаю миру,Аби лишень погодились вони.Отож прошу — пусти мене в кошару,Бо з ними я сьогодні віч-на-вічБажаю повести правдиву річ… Вівчарка, хитрість бачачи наскрізь,Сказала Вовку: — Ти в кошару лізь,Але як …
Вовк-миротворець. Василь Симоненко Докладніше »
Жорстокий Лев на ліс наводив жах,Всі мешканці його трусилися в кущах,Коли в своїм свавіллі дикімВиходив він на промисел із риком.А безліч звірів, кинувши кубло,Шукать притулку в інший ліс пішло.І Лев задумався: «Як далі мені буть?Це ж скоро нікого вже буде й проковтнуть!..»І ось його наближені шакалиНа цілий ліс гуртом заґвалтували:«Гей, звірі! Слухайте, радійте і співайте,До …
На ринок до сусіднього села Повіз господар продавать осла. І так втомився, що на півдорозі Прип’яв осла та й захропів на возі. Прокинувся під вечір, глянув і заквиснув: Осла давно якийсь бродяга свиснув. Та дурень став себе втішати: — Як добре все-таки, що ліг на віз я спати! Якби заснув на ішаку своїм, Мене б …
Довився якось Хміль аж до верхів’я ДубаІ, зиркнувши на світ з такої висоти,Надувся вельми, закопилив губуТа й став ректи:— Хвала мені!Тепер я вже при чині —Не те, що вивсь раніше по Тичині.Тепер я на такій височині,Що неможливо вже не заздрити мені.— Мовчав би ти, базікало ледаче,Ціна твоєму росту — гріш.Куди б не вибравсь ти, одначеНікчемою …
Пухка, рум’яна ПаляницяКолись у кошику на ферму забрела(Ясніш сказать — Петрова молодицяїї поснідати взяла).От поки поралися люди,Хлібина, щоб розширить кругозір,Грайливо випнула пшеничні грудиТа й стала оглядати двір.І раптом — жах який!Якраз перед собоюПобачила велику купу… гною.— Тьху! — скрикнула, —А що це за проява?Чому отут розлігся у дворі?!Либонь, тебе не для забавиВивозять від зорі і …
У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував І цілісінькеє літо, Не вгаваючи співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма… Коли гульк — аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я: …
Був собі Хлопчик дуже жвавий, Моторний і цікавий: До всього придивлявсь І пильно прислухавсь; Що між собою скажуть люде — Почує, довго не забуде. Наслухавсь він, що дуже довгий світ, Куди не глянь — все світ, ні тину, ні воріт. От, як діждали літа, Придумав він побачить того світа І на комору зліз; як глянув …
Літаючи по дворах, Гава Шматок ковбаски добула; Хоч кажуть, що вона дурна роззява, А до крадіжки здатная була. От узяла та й полетіла, Щоб недалечко, у ярку, На самоті поснідать до смаку: Усе було, ще ковбаси не їла. «Спасибі,— думає,— розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились; Поміж людьми, як кажуть, добре й …
Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка: Усе було сичить-сичить, Щоб кого-небудь укусить. Мале Ягнятко там гуляло; Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало, Не сподіваючись біди… Гадюка кинулась та й укусила,— От так, як бач, Безвинного занапастила. Ягнятко в плач, А потім на травицю впало: — Ох, за що ж, …
Гадюка і Ягня. Леонід Глібов. Байка Докладніше »
Переклад українською – Анатолій Присяжнюк. Віслюк і Соловей. Іван Крилов Віслюк побачив Солов’я Та й каже: “А послухай-но, друзяко! Всі кажуть, в співі ти великий майстеряка. Хотів би вельми я Твій спів судити на моє сумління, Чи справді видатне твоє уміння?” Тут Соловей являть своє мистецтво став: Затьохкав, засвистав, На тисячу ладів тягнув, переливався; То …
Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить, — Така, бач, є у неї сила. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках, Далеко — аж за синє море… Усім, хто був на морі, горе! Ану — до берега тікать, Мерщій добро своє ховать Од проклятущої …
Жив кактус, весь зелений від нудьги. Сидів у горщику, нікому непомітний. Він простягав до сонця колючки Та намагався бути щирим і привітним. Але ніхто на нього не дививсь. Повідвертались від колючого сусіда. Так і сидів, похмуро нахиливсь І думу свою думав з ранку до обіда. “За що мені таке бридке життя? Навіщо в цім страшнім, …
Байка для дітей молодшого шкільного віку. На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, …
