Мамина молитва. Лора Милавская

Мамина молитва. Лора Милавская

На покуті старенької хатини Висить ікона з давніх ще часів, Як оберіг прадавньої родини, Як символ милосердності Богів. Біля ікони, мати посивіла, Навколішки стоїть та б’є чолом. Вона у Бога милості просила, Щоб всій родині долі прибуло. «Дай, Господи, синам у щасті жити! Та від хвороб лихих їх збережи! Нехай не знають горя мої діти: … Читати далі

Пам’ять. Леонід Горлач

А це вже про наше сьогодення. Невеличкий, але глибокий за змістом вірш Леоніда Горлача «Пам’ять». Пам’ять. Леонід Горлач З часів печерних, що зайшли за хмари, З часів нових, що хмарами встають, Вожді вчиняють між собою чвари, Народи ж кров невинну щедро ллють. Та є війна, коли тебе у вбивці Записують і є свята війна, Коли … Читати далі

Вірші про війну. Микола Уманець

Вірші, які не залишать байдужим нікого: “Нам не треба війни”, “Не забувають матері”, “Журавлі”, “Зупинись” та ін. Вірші про війну, солдатів, їх матерів, які не перестають чекати коханих дітей, та вірші про довгожданий мир. Журавлі. Микола Уманець Журавлі летять спокійним клином, Розрізають синю височінь І летять, курличуть безупинно В далечінь, безкрайню далечінь. Вийде мати одинока в … Читати далі

Вірші про війну, День перемоги, пам’ять. Василь Симоненко

Пам’ять. Василь Симоненко І живуть у пам’яті народу Його вірні дочки і сини, Ті, що не вернулися з походів Грізної, великої війни. Їх життя, їх помисли високі, Котрим не судилось розцвісти, Закликають мир ясний і спокій, Як зіницю ока, берегти.   Салюти миру. Василь Симоненко В дні травневі, мріями багаті, Коли щастя хлюпає з пісень, Ми щороку … Читати далі

Вірші до Дня перемоги. Наталя Ганжела

Ніхто не забутий, ніщо не забуте! Наталя Ганжела Низький Вам уклін, Ветерани-герої, За сльози, що Вами утерті, За те, що Ви нас закривали собою І світ рятували від смерті. За те, що Вам волю вдалось повернути – Ніхто не забутий, ніщо не забуте! Подяка довічна за подвиги Ваші, Усім, хто упав, хто підвівся. Всі вдячні Вам … Читати далі

Страшний сон. В. Дворецька

Грався із хлопцями я у війну, Мав перемогу «в бою» не одну. Навіть незчувся, як день промайнув Стомлений, в ліжко упав — і заснув. Раптом будинок здригатись почав, Зопалу я на подвір’я помчав. Постріли чути і щось гуркотить, Бомба на мене із свистом летить! Я припадаю грудьми до землі, Все потонуло у чорній імлі. Очі … Читати далі

Війна залишила сліди. Павло Сорокопуд

Пройшла війна стежками долі Там, де тепер цвітуть сади, Де хліб росте на мирнім полі, Війна залишила сліди. Вогонь війни спалив чимало І юних доль, і чистих мрій. Лише надія не вмирала, Коли солдати йшли у бій. Вітчизну рідну захищали Вони від хижих ворогів, Життя любили та вмирали За рідний дім, за матерів. І пам’ятник … Читати далі

Ветерани. Д. Луценко

Вірші до Дня перемоги

Давним-давно Одкорчилась війна, Лишила обеліски та кургани… Під кулями ворожими сповна За тишу заплатили ветерани. В атаку йшли не ради нагород, Скалічені страждали в медсанбатах… За право жить завдячує народ Полеглим і посивілим солдатам. Пекли, як жар, Бинти на голові, Та йшли герої сміло на тарани… Пригадують дороги фронтові І вбитих побратимів ветерани. Вернулися живі … Читати далі

Біля пам’ятника. М. Станович

Він стоїть… Кам’яне мовчання Поглядає на нас з висоти… Зникла в мами надія остання: Не повернеться син із війни. І тепер уже мама не випере Для синка кам’яну сорочку, Її вітер гарячий висушить, І дощі у росі прополощуть. Він зостався — гранітний велетень Між будинків цементних і сірих. Та для мами він — білий лебідь, … Читати далі

День перемоги. Сергій Гордієнко

Привели шляхи-дороги Наш народ до перемоги. І солдати-дідусі Посміхаються усі. Це святе травневе свято Треба серцем відчувати! Придивись: в старих солдат Сльози радощів блищать! Хай завжди в усьому світі Буде мир і щастя дітям, Бо народжені вони Для життя, а не війни.

Пам’ятник слави. Галина Демченко

Пливуть по Дніпру пароплави, Над хвилями чайка ячить, І пам’ятник Вічної Слави На схилах крутих височить. Горіти вогню, не згасати, Трояндам довкола цвісти — Тут сплять наші мужні солдати, Вклонись їм зі мною і ти.

Перемозі. Максим Рильський

О, як тебе ми виглядали Крізь ніч, крізь морок, крізь туман, Як ми для тебе засівали Від ворога відбитий лан, Які човни, які причали Благословенній готували, Яким напоєм налипали Жадоби невтолимий жбан! Клонилась мати при дорозі, Простягти руку в далечінь, Де на дощі і на морозі Іржав синовній вірний кінь. Земля здригалася в погрозі. І … Читати далі

Син. Дмитро Павличко

Там, де Лаври золота кантата Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого солдата На могилі, наче тінь, стоїть. Б’є вогонь з-під сивого граніту, Полум’я кипить, мов джерело. То горить велике серце світу, Що б каміння жилами вросло. А в старих очах тремтить сльозина, Що зусильна пропекти броню. Стала мати і впізнала сина В клекотанні Вічного вогню!

Степом, степом йшли у бій солдати. Микола Негода

Степом, степом йшли у бій солдати. Степом, степом – обрій затягло. Мати, мати стала коло хати, А навкруг в диму село. Степом, степом розгулись гармати, Степом, степом – клекiт нароста. Степом, степом падають солдати, А навкруг шумлять жита. Степом, степом поросли берізки, Степом, степом сонце розлилось. Степом, степом – встали обеліски, А навкруг розлив колось. … Читати далі

Схилися над могилами солдатів. Марія Познанська

За Батьківщину у боях вмирали Однаково — дорослі і малі… За довгі роки ще не розшукали Усіх могил солдатських на землі. Розкидані вони у чистім полі, Десь при дорозі, у розмай-траві… Могил отих не обминай ніколи: Поховані у них — для нас живі! Там сплять навічно воїни-солдати, Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини, Їм не … Читати далі

Танкіст. Олесь Гончар

Сніги! Не сніги, а ріллі, Наорані смертю за мить. І хлопець – одне вугілля – Біля танка свого лежить. Руку підняв до неба. Крик занімів на вустах. Бо жити б йому ще треба В незайманих десь містах, Ще б чути довкола себе Той гомін прекрасних міст. Бунтуючи, зняв до неба Чорний кулак танкіст. І руки … Читати далі

У свято перемоги. Лідія Компанієць

У свято Перемоги Я рано-рано встала. Малюночок весняний Гарненько змалювала: Вербички волохаті, Високе небо ясне, І сонечко у небі Горить-горить, не гасне. Піду я в крайню хату До баби Якилини: Ані дітей у неї, Ані рідні-родини. Вона стара і квола, Журлива й сумовита: В війну її синочка Під Харковом убито. За нашу Батьківщину Наклав він … Читати далі

Не плачте, мамо, не треба… Андрій Малишко

Не плачте, мамо, не треба, вже не вернути сина. Он вiн лежить пiд тином, скроня злегка в кровi. I меркне зимовий вечiр, утiха твоя єдина, А з лiсу iдуть повстанцi, закуренi в дим, живi. Чого ти журишся, батьку, що хату спалили клятi? Брата забили в пута, сивiє, бач, голова. Пожитки твої хорошi, радостi небагатi- Усе … Читати далі

Де ховається війна? В. Вішко

— Де ховається війна? — Запитав онук у діда. — Хто її, онучку, зна… — Одне слово, дід не відав. А ховається війна Недалеко від людей. Знав хлопчина, де вона, І повів діда в музей. Цілий день його водив, Показав усе підряд. Скільки там усяких див: Мін, снарядів і гармат! Є землянка, дот, багнет, Танк, … Читати далі

День перемоги. Микола Вінграновський

Ярами бурими, гнідими Тумани впали й поповзли, Німотні тіні заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? – Нема порога. Де родовід? – Не доведу. Цілує тихо Перемога Губами білими вдову. А горе горя ще народить, В порожній вигляне рукав. Стоїть народ мій і народи Із похоронкою в руках. Лежать руйновища. Затихли. Зозулі лет – ні … Читати далі

День Перемоги. Анастасія Подільська

Яскравий вогник майорить На обеліску Слави, Сьогодні день такий … Він ніби чарівний, Його ми так чекали. Старенькі ветерани в ряд стоять. Сльозу пускають, Мабуть весь біль згадали, Як тяжко рідну землю захищали. Як від обстрілів кулеметів, Ледь сховались. Як куля свистом, Залякала всіх. Як танк ворожий, Штурмом проривався. І як гвинтівка цілилась у них. … Читати далі

Війна. Олеся Онищенко

Чом сьогодні так мені болить? Я ж не знаю, що таке війна, Юність не скалічила вона, Неба не спотворила блакить. І не бачили її батьки, І дідусь її не пам’ята, І бабуся надто молода, Щоб далася їй вона взнаки. А от прадід мій напевне знав, Як калічаться людські життя, Як назад немає вороття, Та й … Читати далі

Коли ти любиш рідний край. Микола Вороний

Коли ти любиш рідний край, Радій, співай! Прийшла пора, прийшла година Смісться Київ, сяє Львів! Ярмо одвічних ворогів Скидає вільна Україна! Але, козаче, позір май, Коли ти любиш рідний край. Коли ти любиш рідний край, В ряди ставай! Гори відвагою святою! Бо тільки меч – а не слова здобуде нації права У ворогів її розвою. … Читати далі

Вірші Ліни Костенко про війну

Вірші Ліни Костенко про війну, її наслідки, про біль і розруху, які несе війна з собою і залишає після себе. Вірші для дітей і дорослих. Вірші про війну можна використати для підготовки свята до Дня перемоги. Мій перший вірш написаний в окопі. Ліна Костенко Мій перший вірш написаний в окопі, На тій сипкій од вибухів … Читати далі

Яблука доспіли, яблука червоні!.. Максим Рильський

Поезія про прощання з коханою, про війну, про любов, про справжні почуття. “Вміє розставатись той, хто вмів любить” – Максим Рильсикий. Яблука доспіли, яблука червоні!.. Максим Рильський Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Ти мене, кохана, проведеш до поля, Я піду — і, може, більше не прийду. Вже й любов … Читати далі

Пам’ятник. М. Упеник

На узліссі, під горою, в шумі верховіть невмирущому герою пам’ятник стоїть. Вже давно боїв немає. Тільки наш солдат у руках своїх тримає вірний автомат. Рідний край – єдиний в світі – він зберіг живим і лишився на граніті миру вартовим. Проти хижої навали встав назавжди він, щоб війни повік не знали діти всіх країн.