Вихвалявсь малий Петрусь. Євген Бандуренко

Вихвалявсь малий Петрусь: — Як не віриш — поклянусь, Що ні вовка, ні ведмедя Й навіть лева не боюсь! — Не боюся, не боюся! Перебила його Люся, Ледве стримуючи сміх. Ну, а де ж ти бачив їх? І, крутнувшися на ніжці, Відповів сестрі Петрусь: Бачив звірів я у книжці, Що купив мені татусь… (Євген Бандуренко)

Це вже й зараз видко. Євген Бандуренко

— Я плавець! — хвалився Влас, Ідучи купатись.— І зі мною серед вас Нікому змагатись. Клим сопів, зітхав Івась І мовчала Алла, Тільки, смілива й метка, Галя відказала: – Що там з тебе за плавець, Ми побачим швидко, А що добрий хвастунець, — Це вже й зараз видко!

Про малого Вовку та його обновку. Євген Бандуренко

Радий був сьогодні Вовка, Як ніхто з хлоп’ят, Бо йому гуцулку мати Справила до свят. Від спокуси, щоб похвастать, Втриматись не міг, Перед дзеркалом крутнувся Й швидше за поріг. Тільки з хати на подвір’я Вибіг напоказ, Як йому біжить назустріч Друг його Тарас. Сніжно-біла безкозирка, Чорний обідець, Ще й дві стрічки за плечима Розвіва вітрець. … Читати далі

Муха куряву зняла. Грицько Бойко

Веселий вірш про хвалькувату муху. Читайте вірш Грицька Бойка “Муха куряву зняла” на МегаЗнайка. Сіла муха на машину Відпочити на хвилину. Повезла машина муху, По дорозі мчить щодуху. Муха крильцями тріпоче, Муха весело дзумкоче. Запишалася мала: — От я куряву зняла!

Хрін. Михайло Стельмах

Запишавсь в долині хрін, Що солодкий дуже він. Скуштував його деркач, Диркнув, кліпнув — та й у плач; І два тижні не співав, Тільки сльози витирав.

Забрехався. Петро Ребро

Хвалився Ігор-брехунець Івасику малому: – Є в мене дома олівець Сто кольорів у ньому! – А чи великий він? – Ого! Як від землі до стелі! – А в чому ж носиш ти його? У чому? У портфелі!

Тенісист. Грицько Бойко

– От я в теніс добре граю! – Всіх майстрів перемагаю!.. Від моєї гри щораз У захопленні був клас!   – Де ж він бачив загадкову В теніс гру твою чудову? – Клас не бачив, як я грав: Це я їм розповідав…

Джмелі. Грицько Бойко

От що в лісі навесні Друг розказував мені: — Там, де сосни і дуби, Літом я збирав гриби. Враз великі і малі Позліталися джмелі. Я давив джмелів руками. Я топтав джмелів ногами!.. Він спинився… і мовчить: «Що воно таке дзижчить?» Страх у нього у очах. Ну, а сам — уже в кущах… Підійшов я до … Читати далі

Синиця. Леонід Глібов. Байка

Синиця. Леонід Глібов. Байка

Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить, — Така, бач, є у неї сила. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках, Далеко — аж за синє море… Усім, хто був на морі, горе! Ану — до берега тікать, Мерщій добро своє ховать Од проклятущої … Читати далі

Білa чапля. Ганна Чубач

Білa чапля. Ганна Чубач

Білa чапля. Ганна Чубач Білa чапля всіх дурила: – Я кожух собі купила! Ще куплю собі хустину І зостанусь тут на зиму! Вірив чаплі чорний жук, І метелик, і павук. Навіть равлик-недовіра, Але й він у те повірив. Тільки жаба-крекотуха Не хотіла чаплю слухать – Все стрибала по болоті Й випускала крик із рота: – … Читати далі

Татова порада. Лідія Компанієць

Хлопчина вбіг із двору в хату, До тата голосно гука: – А я провідав у лікарні Свого найкращого дружка. Тож правда, тату, я – чутливий І маю серце золоте? Замисливсь тато на хвилину І так сказав йому на те: – Коли тебе в тяжку хвилину Людина виручить з біди, Про це добро, аж поки віку, … Читати далі

Як Хвостун хвоста позбувся. Грицько Бойко

Віршована казка із збірника творів Грицька Бойка для дітей “Веселинки, вірші, скоромовки”. Віршована казка “Як Хвостун хвоста позбувся”  Грицька Бойка навчає, що хвалитися і лінуватися ніколи не можна. У Ясика-Карасика Був собі кіт: Не Мурлика, Не Воркіт, Не в чоботях — Без чобіт… Був сивенький кіт, Кіт Хвостун, Кіт-хвастун. Невеличкий сам на зріст, Але мав він довгий … Читати далі

Про дітей, які починали роботу, але… Грицько Бойко

Вірші про дітей, які хотіли працювати, але щось їм завадило це зробити. Може лінь, а може надмірна самовпевненість. Читайте і робіть висновки. Веселі та повчальні вірші Грицька Бойка для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку – Вже й рукава засукав, Загорівся і потух, Хатинка для рябка.   Вже й рукава засукав. Грицько Бойко От Іванко … Читати далі

Захар і загар. Євген Бандуренко

І ще один веселий віршик про невмивак. Захар і загар. Євген Бандуренко Хваливсь-вихвалявся Захар, Який в нього чорний загар. І тиждень, і два вихвалявсь, Аж поки в ставку не скупавсь. Зів’яв тут відразу Захар: Бо де ж це подівся загар?