У ляльковім дитсадку. Грицько Бойко

В мене стільки є ляльок – Прямо цілий дитсадок! Правда, іграшковій – Дитсадок ляльковий. У нім: сестрички ляльки Гані, Лялька Саня, лялька Таня І мале хлоп’ятко – Даня, Та ще й мавпочка Зізі На одній кривій нозі. Он який мій дитсадок – В ньому шестеро діток. І для них я, наче мати, І про всіх … Читати далі

Більше діла, менше слів. Грицько Бойко

Наша Галя вийшла з хати,— Аж на грядці поросята. Стала Галя їх корити: — Хіба ж можна грядку рити? В вас же їжі повна миска, Ну, навіщо вам редиска?.. Як не соромно вам нині — Ви маленькі, а вже свині… Доки Галя говорила, Поросята грядку зрили!..

Базіка. Грицько Бойко

– Прив’яжи скоріш бичка! – А якого? – Він же сину в нас один! – То рябого? – Ну, звичайно, що його! – Де ж він мамо? – Та на луках, як завжди! – За дубками? – За дубками вже нема! – Відв’язався? – Та про це ж і мова йде!!! – Догадався… – Не … Читати далі

Допоміг. Грицько Бойко

– Ти погріб копав? – Копав. – У яму упав? – Упав. – Давно ти упав? – Давно. – Куди ти упав? – На дно. – А що там на дні? – Пісок. – А що в глибині? – Струмок. – Каміння нема? – Нема. – А холод пройма? – Пройма. – І нудно сидіть? … Читати далі

Секрет по секрету. Грицько Бойко

Я вмію держать За зубами язик. А от мій товариш до цього не звик. Секрет він почує від мене — І зразу ж секрет у Семена. Семен по секрету розкаже рідні, І мій же секрет По секрету — мені!

Виступайченко. Грицько Бойко

Вірш про хлопчика, який любить багато говорити, виступати. Та чи є з того користь? Читайте про це у вірші Грицька Бойка – Виступайченко. Виступайченко. Грицько Бойко Виступайченко Панас Часто виступає. А для чого? В котрий раз? Сам того не знає. А рука його, рука,— Мов крило у вітряка. А язик — ой леле! — Лопотить … Читати далі