Вузлики. Грицько Бойко

В магазин за сіллю Раз прийшла Маринка. У руках у неї кошик і торбинка. Продавець торбинку сіллю наповняє. Глянув на Маринку Та її питає: – Нащо на торбинці Вузлики у тебе? – Це, щоб не забула: Сіль купити треба… – Що ж, торбинка гарна. Й вузлики хороші… – Вузлики хороші, Та…забула гроші!

Тенісист. Грицько Бойко

– От я в теніс добре граю! – Всіх майстрів перемагаю!.. Від моєї гри щораз У захопленні був клас!   – Де ж він бачив загадкову В теніс гру твою чудову? – Клас не бачив, як я грав: Це я їм розповідав…

Футболільник. Грицько Бойко

Футболільник Сава Ловить «тихі гави». Проти вчителя сидить — Та урок не слуха. Хоч не крутиться й мовчить — Все йде поза вуха. «Довго тягнеться урок, Треба відпроситись. На футбол же є квиток — Як би не спізнитись…» На перерві він помчав До Івана Хомича: — Он, яке в нас горе — В нас бабуся … Читати далі

Більше діла, менше слів. Грицько Бойко

Наша Галя вийшла з хати,— Аж на грядці поросята. Стала Галя їх корити: — Хіба ж можна грядку рити? В вас же їжі повна миска, Ну, навіщо вам редиска?.. Як не соромно вам нині — Ви маленькі, а вже свині… Доки Галя говорила, Поросята грядку зрили!..

Пряник. Павло Глазовий

— У вас зуби є, дідусю? — онучок питає. Дід журливо посміхнувся: — Давно вже немає. — Це почувши, хлопченятко зраділо без краю: — Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.   * * * Джерело: Павло Глазовий. “Сміхологія” — Київ, “Дніпро”, 1989.

Базіка. Грицько Бойко

– Прив’яжи скоріш бичка! – А якого? – Він же сину в нас один! – То рябого? – Ну, звичайно, що його! – Де ж він мамо? – Та на луках, як завжди! – За дубками? – За дубками вже нема! – Відв’язався? – Та про це ж і мова йде!!! – Догадався… – Не … Читати далі

Допоміг. Грицько Бойко

– Ти погріб копав? – Копав. – У яму упав? – Упав. – Давно ти упав? – Давно. – Куди ти упав? – На дно. – А що там на дні? – Пісок. – А що в глибині? – Струмок. – Каміння нема? – Нема. – А холод пройма? – Пройма. – І нудно сидіть? … Читати далі

Казка про Оха чародія. Леся Українка (віршована казка)

В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, є тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох. Сам той Ох на корх заввишки, а на сажень борода, знає край і вдовж, і вширшки, і кому яка біда. Чи хто правий, чи неправий, чи хто прийде сам, чи вдвох, – всіх приймає пан ласкавий, тільки треба … Читати далі

Сама бачила. Грицько Бойко

— А хто це глечика розбив? Не ти хіба, онученьку? — Не я,— Мартинко відповів І взяв сестру за рученьку. Мала ж сказала:— Не Мартин!- Та ще й знизала плечиком,— Сама я бачила, як він Не розбивав вам глечика!

Джмелі. Грицько Бойко

От що в лісі навесні Друг розказував мені: — Там, де сосни і дуби, Літом я збирав гриби. Враз великі і малі Позліталися джмелі. Я давив джмелів руками. Я топтав джмелів ногами!.. Він спинився… і мовчить: «Що воно таке дзижчить?» Страх у нього у очах. Ну, а сам — уже в кущах… Підійшов я до … Читати далі

Бджілка-трудівниця. Зінаїда Грієва

Бджілка-трудівниця – Турботлива мати, В садок полетіла Нектару набрати. Летіла, стомилася, Крилечка тремтять, І ніженьки згинаються, Й оченьки болять. Знесилена сіла а яблуні цвіт. Ледь-ледь відпочила І знову в політ. Їй треба додому Скоріше летіти, Бо вдома чекають Гостинчика діти.

Бджоли. Віктор Кочевський

Липа манить Івана Жовтоцвітною гілкою: Кожна квітка духмяна Озивається бджілкою. У бджолиному гомоні Вся галява навкіл — Ніби іскри від променів Обернулися в бджіл. Линуть цілі рої Робітниць клопітких, Запускають свої У квітки хоботки. А одна задзижчала, З квітки випивши сік, Піднялася і впала У джерельний потік: Певно, крильця заслабли На роботі в бджоли, Певно, … Читати далі

Секрет по секрету. Грицько Бойко

Я вмію держать За зубами язик. А от мій товариш до цього не звик. Секрет він почує від мене — І зразу ж секрет у Семена. Семен по секрету розкаже рідні, І мій же секрет По секрету — мені!

Товариська допомога. Інна Кульська

В Данька до математики незаперечний хист. Данько моргає: «Братики, та я ж не егоїст? Кому скатати — прошу! Ось мій домашній зошит!» Приємна в хлопця риса є: одверта він душа. Три парти в нього списує, і кожен поспіша. Списали й кажуть: «Класно! Данько одвів біду!» І радий той: «Ну, ясно! Хіба я підведу?» А друзі … Читати далі

Носити окуляри мушу… Олександр Морозов

Носити окуляри мушу, Бо в цьому виникла потреба, Та навіть у малій калюжі Я бачу не багно, а небо… У кожній росяній краплині Я бачу всесвіт – зорі й хмари. Щоб це розгледіти, людині, Не треба мати окуляри.

Жартун. Грицько Бойко

В нас жартун у класі є, — Всім він прізвиська дає. Каже: — Я мастак до жартів! – Та чого ті жарти варті? Зве він «Савою» — Савченка, «Головою» — Головешка, А Саченкова – «Сачок», Маслюченка – «Маслачок». Зве Зарудного – «Заруда». А його всі звуть: «З а н у д а!»

Сів ведмедик на пеньочку. Юлія Хандожинська

Сів ведмедик на пеньочку Заліз лапкою у бочку, Там медок густий зібрався І від бджілок заховався. Аж тут бджілки налетіли, Дзик- ведмедя й полетіли. Ведмідь чухає за вухом, Може, в мене щось зі слухом? Чи з очима щось не так, Вже і мед гіркий на смак. Засміялася ворона: – В тебе гості були вдома, А … Читати далі

Мурашка. Дмитро Павличко

Вірш про мурашку зазнайку. Повчальний вірш Дмитра Павличка для дітей і дорослих. Мурашка. Дмитро Павличко Вилізла мурашка на лопух, Подивилась весело навкруг: — Скільки тут повітря і тепла, Я ж, дурненька, в бур’яні жила! Вилізла мурашка на ромен, Мовби крила виросли з рамен: — Що за диво — пелюстки в росі, Як могла я жить … Читати далі

Бюро знахідок. Анатолій Костецький

Будь ласка, заходьте! Скоріше заходьте! Усе, що згубили, шукайте й знаходьте! Я все покажу вам, що є на полицях. Ви тільки, будь ласка, уважно дивіться. Можливо, на котрійсь із наших полиць Ви знайдете те, що згубили колись! Отут перед вами – загублена совість. Гадаю, вона в нас лише тимчасово: Без неї ж не можуть дорослі … Читати далі

Проста арифметика. Анатолій Костецький

Вірш Анатолія Костецького “Проста арифметика” про працьовиті руки працьовитих людей. Проста арифметика. Анатолій Костецький Якщо дві руки до лопати додати, а потім додати бажання завзяте, а потім відняти від них неохоту, помножити все на веселу роботу, зібрати дітей і дорослих усіх і порівну все розділити на них, то будемо мати один результат: зелений співучий, заквітчаний … Читати далі

Вірші про дружбу. Анатолій Костецький

Вірші про дружбу для дітей

Декілька віршів Анатолія Костецького про дружбу і друзів. Читайте на цій сторінці: Буває все, Краще з друзями разом, Про друга, Секрет, Утрьох. Буває все. Анатолій Костецький На світі — все буває: і сніг, і дощ, і вітер. Буває злива навіть тоді, як сонце світить.Бува, що втратять колір всі квіти у саду… Лиш не бува ніколи, щоб … Читати далі

Вірші-молитви. Вірші про Бога для дітей

Вірші молитви. Вірші про Бога

В церкві на пристолі золота хатинка, Там живе Ісусик – маленька дитинка. Встану я раненько, вклонюся низенько, Скажу Ісусику: “Я люблю тебе щиренько”.   Ісусику! Доброго ранку! Роман Вітяк Ісусику! Доброго ранку! Сідай з нами до сніданку, Про день прийдешній розкажи, Дорогою добра веди. Весь день із нами поруч будь. Нікого, Боже, не забудь: Старого, бідного, … Читати далі

Вірші про страх і те, як його перебороти. Антистрашилки

Вірші про страх і про боротьбу з ним

Вірші із цієї сторінки покликані не налякати, а навпаки, навчити дітей не боятися поглянути своєму страхові в очі. Малюнки до віршів Галини Малик – Художник Андрій Гойда. Вірші про страх і про те, як його перебороти Боягузь. Галина Малик Я вночі всього боюсь, бо живе десь Боягузь! Тільки я лягаю спати, починає він зітхати, під вікном … Читати далі

Вірші про сміливих, відважних

Збірник віршів про сміливих, відважних. Вірші про тих, хто не боїться, або бореться зі своїми страхами. Вірші про сміливих, відважних, про тих, хто не боїться Відважний. Наталя Марченко Хто відважно у пітьмі вперто йде до цілі? Зачаїлись у вікні тіні чорно-білі, по підлозі клаца кіт кігтями міцними, біля стелі жметься страх з чорними очима… Тато … Читати далі

Муха-звір. Платон Воронько

Вірші про муху і боягузів

Сіра муха-цокотуха Сіла Грицеві на вухо. Грицик чує — щось дзижчить, Та як крикне: «Звір гарчить!» — І сміються всі з тих пір, Що для Гриця й муха — звір.

Я беру своє відерце. Ганна Чубач

Я беру своє відерце І біжу мерщій по воду, Бо чекають на городі Помідори й огірки. Цілу ніч вони не спали — Раннє сонце виглядали. Хочуть їсти, хочуть пити, Та не вміють говорити. Ні очей, ні вух не мають, Та мене вони впізнають. їх щоранку напуваю, Я їм пісеньку співаю. Помідори червоніють, Бо подякувать не … Читати далі

Білa чапля. Ганна Чубач

Білa чапля. Ганна Чубач

Білa чапля. Ганна Чубач Білa чапля всіх дурила: – Я кожух собі купила! Ще куплю собі хустину І зостанусь тут на зиму! Вірив чаплі чорний жук, І метелик, і павук. Навіть равлик-недовіра, Але й він у те повірив. Тільки жаба-крекотуха Не хотіла чаплю слухать – Все стрибала по болоті Й випускала крик із рота: – … Читати далі

Коник-стрибунець. Леонід Глібов. Байка

Коник-стрибунець. Леонід Глібов

У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував І цілісінькеє літо, Не вгаваючи співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма… Коли гульк — аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я: … Читати далі