Чого не тоне пароплав. Євген Бандуренко

Чого не тоне пароплав. Євген Бандуренко

На прибережному піску Смагляві діти гралися І в синю далечінь морську З цікавістю вглядалися. От показався пароплав, Немов хмарина сиза. — Невже ж він,— Петрик запитав, Насправді із заліза? — І дно залізне, і боки, А от пливе — не тоне! — Незрозуміло для Луки І навіть для Антона. — А це тому,— сяйнув Олесь … Читати далі

Світлофор. Прушковська В.

– Світлофор – корисна річ, служить людям день і ніч, кольори лиш треба знати, вірно кнопки натискати. Як червоний – зупинись, і навколо подивись: колір цей попереджає, що машина під’їжджає. Жовте «око» кліпне лиш, будь уважним, оглянись, приготуйся, тільки чітко перейти дорогу швидко. Як зелений вже горить, переходь по «зебрі» вмить,  але й тут не … Читати далі

Це важливо. Прушковська В.

–  Вчися транспорт обійти: У безпеці будеш ти, і здоровим будеш жити, самостійно скрізь ходити: в школу, клуб, бібліотеку, стадіон, на дискотеку… Вірно тільки обійти І не станеться біди: І тролейбус, і автобус Ззаду лиш обходить пробуй, спереду – лише трамвай! Як табличку пам’ятай!   Прушковська В. Це важливо / В. Прушковська // Здоровим бути … Читати далі

Світлофор. Скунць П.

Світлофор глядить на мене, щоб не втратив я біду. Гляне оком він зеленим – через вулицю іду. Він зеленим оком гляне, і я знаю наперед що зупиниться слухняно вантажівка і мопед. Та коли червоним оком світлофор погляне враз, з тротуару – ані кроку, це такий мені наказ. Знаю: світло це червоне  – не забава і … Читати далі

Правила дорожнього руху. Коробова С.

Вулиця міста широка і гарна, Діти ідуть, як і слід, тротуаром, А тротуар далі взяв і скінчивсь: Як же іти пішохід розгубивсь. Треба всім знати і ти теж послухай: Зліва слід стати, на зустріч йти руху. В навушниках, хлопчику, ти не ходи, Бо не почуєш своєї біди. Тримай же за руку міцно сестричку: Пустує вона, … Читати далі

Зебра. Віра Паронова

А я зебра не проста: Без копит і без хвоста, Лиш біленькі смужки маю. Я лежу, а не гуляю. Хочеш перейти дорогу? – Я прийду на допомогу. Паронова В. Зебра  / В. Паронова // Мої улюблені вірші. – Тернопіль, 2014. – С. 353.

Поведінка у тролейбусі. Віра Паронова

1. Не шуміти, не штовхатись, Чемно й лагідно триматись. 2. Без білета, знає кожен, Їхати в транспорті не можна. 3. Старшим людям, як годиться, Треба місцем поступиться. 4. Скоро вихід, не штовхайся, Потихеньку просувайся. Паронова В. Поведінка у тролейбусі   / В. Паронова // Мої улюблені вірші. – Тернопіль, 2014. – С. 355.

Підземний перехід. Віра Паронова

Там, де вулиця широка І машини в три потоки, Відшукає пішохід Знак «Підземний перехід». Вниз по сходинкам спустився, Під землею опинився, Коридором перейшов, Вихід з-під землі знайшов. Пішохід веселий, радий – Шумна вулиця позаду. Паронова В. Підземний перехід  / В. Паронова // Мої улюблені вірші. – Тернопіль, 2014. – С. 351.

Тато-постовий. Грицько Бойко

Там де тато – постовий Світлофор тепер новий.   Я з бабусею іду, І в кіно її веду. Нам червоне світло сяє. – Зупинись, – я їй гукаю.   А вона: – Іди мерщій, Он твій тато-постовий. – Не страшна нам перепона, Можна йти і на червоне…   Ми йдемо, а біля нас Заскрипіли гальми … Читати далі

Кран-журавлик. Тамара Коломієць

Вірш про підйомний кран

Кран підйомний край дороги, Мов журавлик довгоногий, Мов журавлик-журавель Із небачених земель. Поверта до мене шию: – Полетів би, так не вмію. Хоч багато маю сил – Я важкий та ще й без крил. – Не журись! – втішаю крана.- Скоро я дорослим стану І змайструю все як слід – Будеш крано-вертоліт!