Дідів портрет. Платон Воронько

Ми ліпили сніжну бабку, Поки вечір наступив. А вночі високу шапку Й вуса іній наліпив. Підійшов Омелько-дід, Усміхнувся: – Все як слід: Шапка, вуса, борода, Ще й чуприна вигляда. Гей, хто в хаті, гляньте йдіте, Мій портрет зліпили діти! – Вмить зібравсь Омельків рід: – Справді, з баби вийшов дід!

Сніговик. Наталя Забіла

Сніговик. Наталя Забіла

Вірш Наталі Забіли про доброго сніговика, якого діти зліпили біля школи. Про сніговика і не тільки 😉 Сніговик. Наталя Забіла 1 Якось рясно падав зранку сніг блискучий, як срібло. Біля школи аж до ґанку кучугури намело. Потім сонечко пригріло, сніг прив’янув на дворі. Узялися тут за діло на перерві школярі. Сніг качали та ліпили, хто … Читати далі

Снігова казка. Тамара Коломієць

Вірші про сніговика

Усе засипав білий сніг. А з ним – одлига на поріг. І ми в дворі, де я живу, Зліпили казку снігову. Ось ведмідь – товстий дивак Сніжку пробує на смак. Ось вовчисько-м’ясолюб Зирить – взять кого на зуб… Ось лисичка гостровуха Гороб’ячий щебет слуха. Ось зайчиська куцохвості Всіх запрошують у гості. А оце – сніговик, … Читати далі

Снігова баба. Марійка Підгірянка

Що за гамір? Що за гра? Ліпить бабу Дітвора! Ой же баба Снігова, Біла в баби Голова. Ой, у баби Горб на спині І ломака Он яка! Ніс у баби З картоплини, Рот у баби З буряка.

Ти не бійся, Милочко! Грицько Бойко

У малої Милочки Є нові санчата. Та боїться Милочка З гірочки з’їжджати. І стоїть несміливо З ними на льоду, Каже: —Не зумію…— Каже: — Уп-паду… Ти не бійся, Милочко, Не страшні вони… Ти зумієш, Милочко,— Тільки розпочни! Джерело: Бойко Г. Ти не бійся, Милочко // Бойко Г. Веселинки. – К., 1973. – С. 87-88.

Провалився по коліна. Грицько Бойко

— От на лижах я спустився! Мчав, як тільки міг! Та упав і провалився По коліна в спіг… — А чого ж в снігу шапчина Й очі повні сліз? — Проваливсь я по коліна… Головою вниз!

Навзаводи з зайчиком. В. Лебедова

Про зиму, дітей, зайчика. Вірш про зиму

Навзаводи з зайчиком. В. Лебедова Як гарно злітать зимової пори малими санками додолу з гори! Мов вихор у вухах гуде та й гуде, а зайчик за мною навзаводи йде. Сніг білий врочисто сія на гілках, мигочуть високі смереки в очах, і грає на сонці льодистий жемчуг, проміння встеляє м’ягесенький пух. Я мчусь на гринджолах та … Читати далі

Ведмедикова хатка. Наталя Забіла

Пухнастий та білесенький засипав все сніжок.
Біжить малеча весело в засніжений садок.
З лопатами, з санчатами працює дітвора.
Збудуєм з снігу хату ми посеред двора!

Полярники. Грицько Бойко

Вірш Грицька Бойка про зиму і зимові розваги та ігри дітей. Чудова ідея для маленьких непосид, як організувати вільний час у зимову пору. Полярники. Грицько Бойко В нас нова сьогодні гра, Нумо з нами, дітвора! Одягайтеся тепліше Та у двір біжіть скоріше. Тут лапатий, чистий сніг Покривалом білим ліг. Зробим з снігу ми споруди, Ми … Читати далі

Ковзани-пустуни. Грицько Бойко

Є у мене ковзани, Ковзани-пустуни. Тільки ранок наступає — Вже на вулиці вони. їм сподобавсь дуже лід — Я ж спізнився на обід. І мені сказала мама: — Просто горе з ковзанами! Отакі-то ковзани, Ковзани-пустуни!