Вірші про осінь для допитливих діток, для батьків, вчителів, вихователів. Вірші підійдуть для уроків позакласного читання, тематичних занять, вечорів, вікторин. Вірші про осінь українською мовою.
Листя пада, пада, Холодно землі. Вже летять над садом В ірій журавлі. Де була травичка, Там сухий покіс. Спохмурніла річка, Змовкли гай і ліс. Ген за косогором Бовваніє стіг. Скоро, дуже скоро Захурделить сніг.
Ти чарівна, пані осінь Загадковістю стежок. Я по листях піду босим У жовтіючий гайок. Шелестить пухнаста ковдра, Дістає аж до колін. Зараз сонце, а негода Хай чекає лютих зим. Дні останні, коли груди Твій вдихають аромат. Дощ і вітер потім буде – У суворий листопад. Це пора найкраща року, Де яскраві кольори Відганяють з кожним … Читати далі
Вже зриває вітер Золото беріз. Застогнали віти, Похилились вниз. Листячко тріпоче, Сумно шелестить, Заховатись хоче, Боязко тремтить. Осінь йде полями, Стелить килими. Вже не за горами Білий кінь зими.
Сумує жовтень в нашому саду. Поодцвітали мальви сніжно-білі, Хмелі перебродили у меду, І журавлі полинули у вирій. Вже не сміються ластівки малі. Не золотіє мак духмяним цвітом. А яблуні – заплакані й сумні… Вони не скоро знов побачать літо. Все листопади вдаль перенесли… Бузкова тиша. Сад тривожно-синій Смородина ще в залишках золи. А на гілках … Читати далі
Осінь, осінь, листопад, Жовте листя стелить сад, За моря в краї далекі Відлетіли вже лелеки. Хмари небо затягли, Вітер віє з-за гори, Ходить осінь листопадом, Жовте листя стелить садом.
… Осінь на узліссі Фарби розбавляла, Пензликом легенько Листя фарбувала. Вже руда ліщина, Пожовтіли клени. В пурпурі осіннім Тільки дуб зелений. Утішає ясен: – Не сумуй за літом! Геть усі діброви В золото одіто.
Вже побагряніло Листячко на клені, Але на вербиці Ще воно зелене. На каштані листя З жовтою каймою. Йду осіннім парком Тихою ходою. Таких фарб немає Влітку, ні зимою. Недаремно осінь Зветься золотою.
Чаклунка Осінь фарби готувала, У відерця наливала. Змішувала, чаклувала, Потім все розфарбувала. Придивіться, все довкола Стало різнокольоровим! Королева осінь Королева Осінь Всіх до столу просить. Всіх без винятку частує Й для Зими запас готує.
Сіла осінь на порозі, Довгі коси розплела, Спілі яблука на возі До бабусі привезла. Вітром двері відчинила: – Дари з воза забирайте! Павутинкою злетіла: – Через рік мене чекайте!
Ще недавно в небі синім Пролітали журавлі. А сьогодні в безгомінні Ходить осінь по землі. Ніби сонцем вщерть налиті На гілках висять плоди, У багрянім жовтім листі Мріють веснами сади. І від краю і до краю, Від двора і до двора Золотого урожаю Знов до нас прийшла пора.
Журилась під осінь Малесенька жабка: Уже потемніла У соняха шапка І жовтими стали Листочки у клена, А я іще й досі Зелена-зелена!..
Золота барва палає! Осінь у пору свою входить і світ відчиняє… Пора листування в гаю! Полинуло листя у сонце, Згоріло у барві своїй. В неба сумній ополонці синь аж по вінця стоїть. Ходить журба і питає: “Літо чи бачив хто?” Кожен своє шукає Зо-ло-то.
Де ж літечко поділось? Куди воно пішло? Під сонечком неділі ще ж є – для нас – тепло! Ще ж є – блакить і води. Тече й тече Дніпро. Ще й осінь славна ходить, благословля добром. Дерев зважнілі віти горять ясним вогнем… Вернись, вернися, літо, ми всі на тебе ждем?
Відшуміла осінь Сивими дощами Й тепло відлетіло В вирій з журавлями. Облетіло листя, Вже дерева голі Лиш здаля видніє Ще зелена хвоя. Почорніло поле, І кущі тернисті Лише червоніє Калина в намисті.
Стоять осiннi клени У барвах золотих I дивляться на мене, А я дивлюсь на них. Ось листячко упало… Нагнувсь я до листка: Вiн жовтий i трипалий, Мов лапка гусака.
Ой, шумить холодний вiтер, Аж гуде, Жовте листячко трiпоче Де-не-де, А берiзка гiлочками Вся тремтить: Ой, не рви ти, вiтре, коси Хоч на мить! Бо замерзну я без листя У снiгу! Вiтер листя обриває: Гу-гу-гу! Не замерзнеш ти пiд снiгом, А заснеш, А навеснi свiжi коси Заплетеш.
Вересень, вересень, Тихо на вересі Осені перші сліди. Верби похилені Темними крилами Горнуться аж до води. Клич над долиною — У журавлиному Голосі смуток і щем. А над калиною, Над Україною, Сонце всміхається ще. Як павутиночка, Рветься стежиночка, Що через поле вела. Ну, а за літечко — Красне, мов квіточка, — Буде хай Богу хвала.
Пісня-гра Місяцю травню, зелен розмаю, Ти цвіти нам i цвіти. Любий мій краю, рідний мій краю. Будь завжди зі мною ти! – Я — весна квітуча! — Ми — земля родюча! Затанцюєм, заспіваєм, Нашу землю заквітчаєм! Літо ласкаве, літо нагріте В полі колосом шумить. Краю завітний, краю привітний, Над тобою cпів летить! – Я … Читати далі
Скільки місяців у році? Ну, хто знає – говори! І який з них веселіший Для малої дітвори? У якому – сніжки, санки, Баба з снігу, крики, сміх? У якому завірюха І мороз щипає всіх? У якому тепле сонце Розтопило весь сніжок? У якому перші квіти Кличуть діток у садок? У якому вишні, сливи Червоніють на … Читати далі
Ой місяць січень Кличе морози, Морозить лиця, Щипає носа. А місяць лютий Вітрами дує, На водах з льоду Мости будує. Березень місяць Льоди проломить, Весняну пісню Річка задзвонить. Квітами квітень Всіх привітає, Усі садочки Порозквітає. А травень прийде У дні чудові, Постелить всюди Трави шовкові. А місяць червень Луги покосить, Червоним соком Ягідки зросить. А … Читати далі
Вірш про білчині приготуання до суворої зими. Білочка восени. Ліна Костенко На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас. Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені! Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, … Читати далі
Вірші Максима Рильського про осінь: “Коли копають картоплю”, “Осінь-маляр із палітрою пишною”, “Серпень з вереснем стискають один одному правиці”, “Восени прилітають невідомі птиці.” Вірші для школярів українською мовою. Вірші про осінь. Максим Рильський День осінній… вітер віє… Рильський Максим День осінній… вітер віє, І красуня Сонце змерзло Одягає теплі шати — Хмари сиві і блакитні. … Читати далі
Осінь у Карпатах. Володимир Ладижець На сотні струн смереки грають. Шумить, гуде сріблястий бук. Калини кетяги над плаєм Самі аж просяться до рук. Спустились череди в оселі, Сліди засипав жовтий лист. Прудкий олень на голій скелі Склика табун, як той горніст. І, наче хвиля в час припливу, Луна по лісу загула, Злякала білку полохливу, Що … Читати далі
Осінь така мила, Осінь Славна. Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику, кашка у жменьці, скибка у пазусі, грушки в хвартушку. Осінь така мила, Осінь Славна. (Павло Тичина)
Збірник віршів Ліни Костенко для дітей із збірки “Бузиновий цар”. Вірші про осінь для дітей
Жовтіє листя на тополі.
Летять у синяві хмарки.
Відкрито навстіж двері в школі –
ідуть до школи первачки.
Бабине літо. Ганна Черінь Осінь, в образі моєї бабці, Сіла під хатинкою на призьбі, Ноги взувши у м’якенькі капці, У яких вона ходила скрізь би. Склавши руки зморщені старечі, З шелестом молитви на устах, Жовту хустку нап’яла на плечі Й задивилась на широкий шлях… А коли всміхнулася бабуся, Стало тепло, як при грубці взимку. Вітер … Читати далі
У гайок росистий Побіжу. Для сестри намисто Нанижу. Із шипшини – Червоний разок. З горобини – Червоний разок. А з доспілих Жовто-білих Горошин – Теж один разок. І ще разок один. Ще й з акації Дрібнюсіньких Намистиночок Чорнюсіньких – Два разочки невеличкі. Щоб для мами І сестрички.
Чудові вірші неймовірно талановитої української поетеси Наталі Забіли для дітей про кожен із дванадцяти місяців року: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень, січень, лютий. Читайте, навчайтесь і розвивайтеся, пізнавайте світ разом із нашим сайтом МегаЗнайка! Дванадцять місяців День за днем, за тижнем тижні – непомітно лине час. Різні … Читати далі
Шерехате і ворсисте, та розлоге, та густе зап’яло ліщину листя, мов убрання золоте.
А під листям тихо-тихо на тоненьких гілочках причаїлися горіхи у зелених кожушках.