Місяць уповні. Ліна Костенко

Вибіг місяць з-за діброви, погубив на вітрі брови, заховав за спину руки, ходить лисий, без перуки. Смуток зорям невимовний: ой, який тепер він повний! А як був молодиком, був худесеньким серпком.

Ніч. Олександр Морозов

Ніч лагідно укрила сплячу Землю старенькою теплою ковдрою, запалила на небі каганчик місяця, що мерехтів тоненьким вигнутим вогником. Міль часу прогризла у ковдрі дірки і крізь них, розплющив очі, я побачив Зорі.