Про маленького хлопчика і справжнього льотчика

Розпростуючи руки, ніби крила, Стрибали дітлахи з погребника, Удаючи парашутистів смілих, Що вниз шугають з борту літака. Та от, спіткнувшися, маленький Коля Розбив до крові носа, як на зло. Хотілося заплакати від болю, Та, мабуть, друзів соромно було. Стояв край шляху у розгубі хлопчик, До носа прикладаючи рукав. Проходив вулицею справжній льотчик. — Що трапилось? … Читати далі

Тато-постовий. Грицько Бойко

Там де тато – постовий Світлофор тепер новий.   Я з бабусею іду, І в кіно її веду. Нам червоне світло сяє. – Зупинись, – я їй гукаю.   А вона: – Іди мерщій, Он твій тато-постовий. – Не страшна нам перепона, Можна йти і на червоне…   Ми йдемо, а біля нас Заскрипіли гальми … Читати далі

Трактористи. Грицько Бойко

Новесенький трактор Всі звуть «Беларусь», На ньому в колгоспі Працює татусь. У першу він зміну Сьогодні іде, — Пакунок з харчами До сумки кладе… Синочок до нього — Облився слізьми: — Я хочу на трактор! З собою візьми! — Ну що ж, одягайся! — Промовив татусь. — Удвох поведемо В поля «Беларусь»! Та спершу умийся … Читати далі

Хто кричав. Грицько Бойко

Вірш Грицька Бойка "Хто кричав?"

Йшов з лікарні Гнат селом, А дружки й спитали: — Що, брат, боляче було, коли зуба рвали? — Ні,— хлопчина їм сказав,— Не дуже боліло… — А чого ж ти так горлав В лікаря щосили? — Та то ж лікар заволав, Бо я став брикаться, Йому щипці поламав І… вкусив за пальця!

Спасибі. Максим Рильський

Вірш про працю хлібороба. Максим Рильський. Спасибі

Вірш про нелегку працю хлібороба. Максим Рильський “Спасибі”. Спасибі. Максим Рильський Яке це славне слово — хлібороб,— Що жартома ще звуть і гречкосієм! До слів найкращих я вписав його б, До тих, які ми серцем розумієм! Який це труд, який солоний піт, Яка жага і втома життєдайна! Ну, безперечно, знає цілий світ Про роль почесну … Читати далі

Батько й син. Лідія Компанієць

Ген за селом, за яворами, Лежать до обрію лани. Хитає вітер колосками На всі чотири сторони. Далеко гук моторів лине – Жнива… забудь вже про спочин! … Збирають жито у долині Два комбайнери – батько й син. Спішить один, Спішить і другий, Стинають вперто колоски. Уже від спеки і напруги В обох намокли сорочки. Вони … Читати далі

Учителю… Олег Герман

Учителю… Не гнівайтесь… Мені сьогодні важко пояснить закони… не фізики, а ті, що… на війні – у скалочках розбитої ікони. Учителю… Мій брат там ще з весни… Сьогодні подзвонив і тихо-тихо почав співати мрійні «Ясени», які безжально знищив східний вихор. Учителю… Я мамі не казав про це (вона вся сповнена тривоги)… Осіннім небом котиться гроза … Читати далі

Ковалівна. Лідія Компанієць

— Звідкіля ти? — З Яворова. — А чия ти? — Ковальова. В мене тато коваль, І дідусь був коваль, І мій брат — коваленко. — А як звуть тебе? — Оленка. — Ну, бувай! Рости здорова, Ковалівно з Яворова!