Мамині руки. Грінчак Василь

Мамині руки — щедрі, робочі — Втоми не знають з ранку до ночі. Вранці, коли ще усі спочивають, Сонце, напевно, вони піднімають. Мамині руки — ніжні і милі — Воду ранкову з криниці носили. Діти плескались, діти вмивались, Сонцю і матері щиро всміхались. Їх теплотою щоранку зігріті, Йдуть в дитсадочок усміхнені діти. Мамині руки — … Читати далі

Все починається з мами. Анатолій Костецький

  Все починається з мами. Анатолій Костецький Можна у світі чимало зробити: Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти, Можна пройти крізь пустелі та хащі.. Тільки без мами не можна нізащо, Бо найдорожче стоїть за словами: В світі усе починається з мами!..  

Вишиванка. Вадим Крищенко

Мама вишила мені Квітами сорочку. Квіти гарні, весняні: – На, вдягай, синочку! В нитці – сонце золоте, Пелюстки багряні, Ласка мамина цвіте В тому вишиванні. Вишиваночку візьму, Швидко одягнуся, Підійду і обніму Я свою матусю.

Вірші про вишиванку. Яна Яковенко

Вишиванка.  Яна Яковенко Рано-вранці, на світанку, Вишиваю вишиванку. У зеленім житі Буду ворожити. Попрошу у неба Солов’їний щебет. Попрошу у квітки Чарівної нитки. Тоненької, шовкової, Нитки кольорової. Полотном біленьким Вишию рівненько Голосну сопілочку І вишневу гілочку, Пташечку, калину, Маму і дитину. Вийся-вийся, голочко, Вишиваю долечку. Візерунок рясно – Буде доля красна.   Мама своїй донечці.  … Читати далі

Вишиванка. Володимир Даник

Вишивала мати сину Празникову сорочину Не хвилину, а годину не одну. Вишивала для синочка, Ох, сорочечку-сорочку, Голка бігала-пливла по полотну. Вишивала йому долю, Вишивала вітер в полі, Вишивала і надію, і любов. Вишивала і дорогу – То круту, а то розлогу, Шаблі блиск і тихе цокання підков. Вишивала сину щастя – Хай воно йому удасться! … Читати далі

Виводить мама дивним писачком. Ігор Калинець

Виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулиним золотим узваром, з настоями на травах, на корі, на веснянім і на осіннім зіллі – і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, … Читати далі

Мамина криниця. Л. Кірик-Радомська

Висохла криниця в мами біля хати, Звідки пили воду, як були малі. Дивиться на небо стара сива мати, Там летять додому сірі журавлі. Приспів: Не журися, рідна, прилечу до тебе, Джерело розчищу, вишні напою. Бо ніколи в світі забувать не треба Мамину криницю в рідному краю. Журавлиний клекіт лине над садами, Кучеряві вишні, голуба вода. … Читати далі

Батько і мама. Богдан Лепкий

Як мені вас не любити, батьку рідний, нене, та ж ви мене згодували і дбали про мене. Та ж ви мене згодували щирими руками, ой, нема то ніде в світі, як в батька і мами. Батько розуму навчає, мати приголубить, ніхто мене так не світі, як вони, не любить. Дай же, Боже, щоб я виріс, … Читати далі

Ангел на землі. Роман Завадович

Матусю наша, ми це знаєм: Багато ангелів є в Божім раю, Та на землі лише один між нами: Це наша мама! За вас ми молимося Богу, За вас благаєм Пресвятого, Щоб вам здоров’я, силу дав, Щоб щастя-радість вам послав, Щоб обминало лихо і пригоди злі. Матуся наша – ангел на землі!

Найрідніша. Л. Голота

Хто розкаже мені казку, Хто щедрішій всіх на ласку? Ти, матусю, наймиліша, В цілім світі – найрідніша! Хто нас ніжить і голубить, Пестить, гладить ніжно й любо, Пригортає до серденька? Ти, моя найкраща ненько!

Мамина любов. Галина Манів

Вчитель мене хвалить, бо учуся добре, хлопці поважають, тому що хоробрий. Всі дівчата люблять, бо не задираюсь, бабусі на лавках — бо чемно вітаюсь. Тренер каже схвально: “В спорті ти мастак”, і лиш мама любить мене просто так. В щасливі години, в години біди, знаю, мене любить матуся завжди.

Мамині очі. Олеся Мамнич

На мене звернені очі: Великі, карі, жіночі. В своїй любові бездонні. Магічні, як у Мадонни. Добром налиті до краю. Я з них наснагу черпаю. За них я Богу молюся — Кохані очі матусі.

Сонечко. Ярослава Шекера

маминій долоні сонечко вовтузиться, сонечко з краплинками, з чорними зернинками. Видерлось на пальчик, усміхнулось сонечку, розгойдало крилечка — й полетіло в полечко, де квітчасті хвилечки. А у полі зелено, а у полі сонячно, променями встелено сонячні стежки. Сонце плине в небі, сонечко — між соняхів, мамині долоні згадує м’які.

Найкраща мама. Оксана Кротюк

У котика Мурчика мама кицюня, В цапочка рогатого мама козуня, В лошати маленького мама конячка, А в цуцика, всім це відомо, собачка. У кожного з них мама тільки одна, І в цілому світі найкраща вона.   За матеріалами: Оксана Кротюк. “Неслухняне левенятко”. Київ, видавництво «Преса України», 2008 рік.

Моя матуся. Тетяна Винник

Матусю моя рiдненька, Риси твого обличчя Я збережу в обличi своїм. Матусю моя найкраща, Всi твої вмiння й таланти Я зебережу у руках своїх. Матусю моя найдобрiша, Всi твої добрi справи Я робитиму вслiд тобi. Матусю моя наймилiша, Всю твою вiру й любов Я примножу у серцi своїм.

Розсудила. Грицько Бойко

Вернулися з поля і мама, і тато, – а дома роботи зібралось багато. Хутесенько мама за відра вхопилась… – Спочинь, – каже тато, – Ти й так натомилась!.. І сам бере відра… А мама тихенько: – І ти натомився, – Спочинь – я швиденько… І тут сперечатися вже вони стали, кому йти по воду? А … Читати далі

Де живе літо. Анатолій Костецький

У павука хатинка — Тоненька павутинка. У коника веселого — Між травами оселя. У ластівки швидкої — Під нашим підвіконням. А тепле й ніжне літо, Волошками повите, Посріблене дощами,— Живе в очах у мами.

Материна хата. Петро Гаркуша

Знайома дорога веде до села, Стежина заросла травою. В цій хаті в минулому мати жила – Повіяло ж холодом й журбою… Зустріла скрипінням хвіртка мене, Криком підбитого птаха. Низько над вишнею хмара пливе, Сльозою заплакана хата. Крізь сльози міражні я бачу бліде Обличчя і постать сумну на порозі, Цілую я руку – а мати бере … Читати далі

Вірші про війну. Микола Уманець

Вірші, які не залишать байдужим нікого: “Нам не треба війни”, “Не забувають матері”, “Журавлі”, “Зупинись” та ін. Вірші про війну, солдатів, їх матерів, які не перестають чекати коханих дітей, та вірші про довгожданий мир. Журавлі. Микола Уманець Журавлі летять спокійним клином, Розрізають синю височінь І летять, курличуть безупинно В далечінь, безкрайню далечінь. Вийде мати одинока в … Читати далі

Молитва за маму. Роман Завадович

Молитва за маму. Роман Завадович

Є в мене найкраща на світі матуся, За неї до Тебе, Пречиста, молюся. Молюся устами, молюся серденьком До Тебе, небесна Ісусова Ненько. Благаю у Тебе дрібними словами Опіки та ласки для любої мами. Пошли їй не скарби, а щастя і долю, Щоб дні їй минали без смутку, без болю. Рятуй від недуги матусеньку милу, Даруй … Читати далі

Мама. Зоряна Живка

Зроблений нами крок — Мами сльоза, усмішка, Бачить їх тільки Бог Серед нічної тиші. Мамо, уже сивина Скроні твої побілила. Ти в мене в світі одна, Рідна матусю мила. Я пронесу крізь роки Образ твій — в серці несхитно Ніжна твоя рука, Тиха твоя молитва.

Коханій мамі. Надія Кметюк

Моя маленька біла хата, Садок вишневенький при ній — Цей спогад серця вічним святом Несу собі із краю мрій. І Мама — як Свята Молитва. Як Сонечко, що любить цвіт, По волошковій пісні жита Веде свою Надію в світ… І так близенько нам до неба, І так нам зоряно удвох. О МАМО! МАМОЧКО, від Тебе … Читати далі

Мамина молитва. Лора Милавская

Мамина молитва. Лора Милавская

На покуті старенької хатини Висить ікона з давніх ще часів, Як оберіг прадавньої родини, Як символ милосердності Богів. Біля ікони, мати посивіла, Навколішки стоїть та б’є чолом. Вона у Бога милості просила, Щоб всій родині долі прибуло. «Дай, Господи, синам у щасті жити! Та від хвороб лихих їх збережи! Нехай не знають горя мої діти: … Читати далі

Вірші про маму. Збірник віршів різних авторів

Тексти колискових пісень

Дуже люблю. Катерина Перелісна Матусю, дай ручки твої поцілую, За шийку тебе обійму І щічки погладжу. Ти знаєш, матусю, Як дуже тебе я люблю! І ти мене любиш, хоч я неслухняна, Частенько і шкоду роблю. Та ти все пробачиш, мене поцілуєш, І я тебе дуже люблю!   Мамині руки. Григорій Усач Пахнуть руки в мами … Читати далі

Мамина Молитва. Лідія Меланіч

Мамо! Матусю! Рідна! Скільки в цім слові світла! Скільки у нім тривоги І молитов до Бога. Мамо! Матусю мила! Ти піднімаєш крила Сонячному світанку Й дивишся в очі ранку. Слухайте, люди й країни, — Мама стоїть на колінах: Скільки у ній тривоги І молитов до Бога!

Мамі. Ольга Міцевська

В круговерті клопотів одвічних День новий несе нові тривоги… «Мамо, прочитай мені про Бога!» — Шепіт доні — наче з неба вістка. Я в проханні цьому чую дивну Ангельську мелодію стокрилу. … Знаю, мамо, часто бракне сили — Але не відмов — знайди хвилину. Прочитай — натхненно і красиво — Щирістю війни в дитячу душу. … Читати далі

Доки є ще мама. Сергій Рачинець

Доки є ще мама. Сергій рачинець

Перший іній ліг на спориші… Сядьмо на хвилину біля мами, Доки є ще мама, доки з нами — Буде нам тепліше на душі. І тривоги наші, і печаль Відлетять за журавлями в вирій. Доки є ще мама з нами, вірю: Світ білішим буде ув очах. Сядьмо тут, на лаві, у дворі, Будем пити разом чай … Читати далі

Маму потрібно не тільки любити. Степан Андрійович

Маму потрібно не тільки любити. Вірш про маму для дітей

Ми мам своїх любим найдужче у світі! Зі мною, звичайно, погодишся ти. Та маму потрібно не тільки любити, — Маму потрібно іще й берегти. Ми мам своїх любим!.. А посуд не митий… Та й в хаті згодилося б теж підмести… А маму потрібно не тільки любити, — Маму потрібно іще й берегти… Щоб ласкою мами, … Читати далі

Уклонюся! Катерина Перелісна

Гарна ти, матусю, Люба дуже, мила! Ти мене ще змалку Звичаю навчила. І щодня навчаєш, Як любить родину, Мову нашу гарну, Рідну Україну. Буду українка, Як і ти, матусю, І за ту науку Я тобі вклонюся!   За матеріалами: “Моїй матусі”. Двісті віршів для дітей. Упорядкування Галини Кирпи. Тернопіль, “Навчальна книга – Богдан”, 2011. Фото … Читати далі